Хто може отримати землю і з яким цільовим призначенням?

У статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

  • для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара; 
  • для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара; 
  • для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Читайте: Як успадкувати земельну ділянку за відсутності її кадастрового номера?

Приватизувати можна кожен вид ділянки один раз. Діти мають право на приватизацію з 14 років, за них заяву пишуть батьки. До речі, на отримані таким чином земельні ділянки не розповсюджується мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.


 Читайте: Мораторій не завада

Ілля Петиченко, незалежний адвокат

— Власник має право поміняти цільове призначення. Це не складна процедура. Зміна цільового призначення — це не зміна власника. Якщо ви приватизували ділянку, а потім поміняли цільове призначення, ваше право на приватизацію все рівно залишається реалізованим. Ось є ділянка, ви її отримали і далі можете робити з нею що хочете: міняти цільове призначення, ділити, продавати… але ви своє право реалізували. Дуже важливо розуміти, куди потрібно звертатись аби приватизувати земельну ділянку, наприклад, основна помилка 50 % заяв, що подаються, у тому, в який орган їх подають, — розповів Ілля Петиченко, незалежний адвокат, який займається супроводом і допомогою при отриманні земельної ділянки.

Так, стаття 122 Земельного кодексу України чітко визначає, повноваження органів щодо передачі земельних ділянок у власність:

  •  сільради, міськради мають право надавати земельні ділянки у власність для всіх потреб у межах населених пунктів;
  • районні держадмінстрації — для дачного будівництва за межами населених пункті;
  • Держгеокадастр — землі сільськогосподарського призначення для всіх потреб за межами населених пунктів.

 Отож пропонуємо  покрокове описання процедури безплатного отримання земельної ділянки.

Крок перший: шукаємо вільну земельну ділянку

Це потрібно робити самостійно, зайшовши на публічну кадастрову карту (-бажано зареєструватись у системі) та обравши в конкретному населеному пункті, чи за ним, вільну земельну ділянку, яка вас зацікавить. Зверніть увагу: усі земельні ділянки, які зайняті, — виділені синім кольором. Натиснувши на зафарбовану ділянку, також ви отримаєте інформацію щодо землеволодіння. Інші ділянки, не виділені кольором, можуть бути вільними, або наразі про них не внесли інформацію в кадастрову карту. Остання досі перебуває на стадії наповнення, яке ще триватиме 3-4 роки.


Можна також на місці спробувати розпитати місцевих, де у них є вільні ділянки.

 — Це дуже важливий момент ще й тому, що часто люди просто звертаються з заявою і пишуть: «Ось я знаю, що в мене є право, дайте мені вільну землю, яка у вас є». Якщо людина не вказала в заяві конкретну ділянку, то в 99% випадків отримає відповідь, що вільної землі в нас немає. Або: у нас немає інформації, яка земля вільна, а яка ні. Якщо ми прямо вказали в заяві ділянку, яка вас цікавить, то в державного органу вже дуже невеликі можливості для законної відмови. Вам повинні надати відповідь тільки щодо конкретної ділянки, — коментує юрист.

Крок другий: пишемо та подаємо заяву

Стаття 118 Земельного кодексу України повністю описує процедуру отримання земельної ділянки у власність. Зокрема, першим кроком у цій справі є подання до відповідного органу (сільської, міської ради, райдержадміністрації тощо) клопотання (заяви).

У клопотанні зазначаються:

  • цільове призначення земельної ділянки;
  • її орієнтовні розміри (відповідно від цільового призначення)
  • до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

NB: Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи на цьому етапі, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Про які саме графічні матеріали йдеться у третьому пункті? Юрист Ілля Петиченко зауважує:

— Ніде в законодавстві нема пояснення, що таке графічні матеріали. Але це не проблема, навпаки це дає широкі ворота, широку дорогу для громадян. Тому жоден орган не може сказати, що у вас не правильно складені графічні матеріали, тому що до них немає ніяких вимог. Графічний матеріал — це будь-який малюнок, з якого зрозуміло, де знаходиться ваша земельна ділянка. Для того, щоб в органах, куди ви звертаєтесь прийняли рішення про те, чи дати вам дозвіл для початку процедури приватизації чи не дати, мають розуміти, про яку ділянку йде мова. Тому потрібно докласти будь-яку схему, з якої буде зрозуміло, про яку ділянку ви просите.

Отож, зробити такі графічні матеріали можна самостійно, зайшовши на ту ж саму публічну кадастрову карту і виділивши маркером ту ділянку і у тому місці, що ви собі підшукали.

Зразок графічних матеріалів, що додаються до заяви
NB: Крім графічних матеріалів варто додати копію паспорта громадянина України. Хоча в самому законі і не зазначається про те, що потрібна копія паспорта, але це випливає з того, що право на безкоштовне отримання земельної ділянки належить громадянам України, а єдиний документ, який підтверджує українське громадянство, — це паспорт.

Ось орієнтовний зразок такої заяви:

Іванківська сільська рада
04098, Миколаївська область, Іванківський район,
с. Іванкове, 
вул. Іванкова, 3
Миколаєнка М.М.
032551, м. Київ, вул. Хрещатик, 32/5
Тел. 097 3548049

Заява

Я, Миколаєнко Миколай Миколайович, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, розташованій у селі Миколаївка Миколаївського району Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2 гектара.

На підставі ст. 118, 121, 122 Земельного Кодексу України прошу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

До цієї заяви додаю графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

На території України земельних ділянок з таким цільовим призначенням безоплатно у власність не отримував.

 

Додатки:

  1. Копія паспорту;
  2. Графічні матеріали.

 

Дата                                            Підпис                      

Зразок підготовлений юристом Іллею Петиченком

Цю заяву можна надіслати поштою цінним листом з описом та повідомленням про отримання, або ж занести і подати самостійно до відповідного органу влади, отримавши штамп на другому примірнику. Тут дуже важливий власне цей штамп: оскільки саме від дати подання (при поштовій пересилці — дата повідомлення про отримання) відраховується 30 днів, протягом яких орган влади має надати згоду, або обґрунтовану відмову.

Крок третій: що робити, якщо відповіді не отримали, або отримали відмову?

Отож згідно із статтею 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:

  • законів
  • прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів,
  • генеральних планів населених пунктів
  • іншої містобудівної документації,
  • схем землеустрою
  • техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
  • проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.



— Сенс цієї норми в тому, що ви можете приватизувати тільки вільну ділянку. Але якщо в органа місцевого самоврядування є якийсь документ про те, що він збирається якось використовувати цю землю: є плани там щось будувати, вести там якусь діяльність, то він вам може законно відмовити. Зазвичай в 90% випадків в населених пунктах немає жодних документів взагалі на вільну землю. Чи не єдине місто в Україні, де є генеральний план, — це Київ, — зауважує юрист.

 У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, абощо. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті — вільна.

— Ми цим додатковим запитом про надання публічної інформації просимо, щоб нам надали той документ, який є підставою для відмови. Це можуть бути різні документи, — коментує Ілля Петиченко.

 Якщо ж впродовж 30-денного терміну ви не отримали жодної відповіді, вступає в силу принцип мовчазної згоди. Зокрема, у статті 118 Земельного кодексу України йдеться, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання  орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування.

До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крок четвертий: звертаємось до землевпорядників

Отримавши згоду від органів місцевого самоврядування, або «мовчазну згоду», приступаємо до наступного етапу — розробка проектів землеустрою, що передбачає звернення до землевпорядників. І тут виникає перший платіж у цій схемі отримання земельної ділянки — за послуги землевпорядника. Приблизна вартість таких послуг на сьогодні по Київській області — від 4000 до 10 000 грн.

Заключивши договір із землевпорядником, чи землевпорядною організацією, в якому варто обов’язково передбачити вартість послуг та строки виконання робіт. Результатом роботи землевпорядника має стати проект землеустрою.

В середньому термін виконання робіт триває 1 місяць.

NB: Згідно із статтею 186-1 Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Тут є два варіанти: або ви самостійно берете цей проект землеустрою та віддаєте на погодження в управління Держгеокадастру, або це здійснює сам землевпорядник, про що ви можете домовитись на етапі укладання договору.


— Коли проект землеустрою погоджує безпосередньо землевпорядник, це кращий варіант, правда може трохи дорожче коштувати. Адже на цьому етапі виникає багато непорозумінь, і в таких випадках в більшості випадків  неправий землевпорядник. Він повинен виконати всі вимоги, які  встановлює Держгеокадастр, — наголосив Ілля Петиченко.

Крок п’ятий: затвердження проекту землеустрою в органі місцевого самоврядування

Далі після узгодження проекту землеустрою з Держгеокадастром, узгоджений проект землеустрою потрібно передати до органів місцевого самоврядування із супроводжуючим листом, в якому вказати, що подається оригінал проекту землеустрою з проханням його затвердити. Суть цього затвердження полягає в тому, щоб орган, який передає земельну ділянку, переконався, що заява подавалась на цю земельну ділянку, проект і узгодження зроблені теж на цю ділянку. Сільрада не може зробити зауважень до затвердженого Держгеокадастром проекту, оскільки не є спеціалістом в землевпорядкуванні.

Згідно із статтею 118 Земельного кодексу, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені у суді.

Крок шостий: реєструємо земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Отож, це заключний етап отримання земельно ділянки у власність. Для того, аби зареєструвати ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно варто звернутись до нотаріуса та подати такі документи:

  • копія паспорту та ідентифікаційного номеру;
  • квитанція про сплату адміністративного збору (0,1 розміру мінімальної заробітної плати, станом на 2017 рік — це 320 грн);
  • рішення органу про передачу земельної ділянки;
  • витяг з Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру можна отримати самостійно. Для цього потрібно зареєструватись на сайті у свій обліковий запис, знайти свою ділянку, натиснути на неї курсором та обрати пункт «Замовити Витяг про земельну ділянку», далі з’являється електронна форма заяви, яку необхідно заповнити.

Приклад як замовити Витяг з Державного земельного кадастру

— Замовляємо Витяг в електронному вигляді. Є одна з опцій, де вказано, де ви його отримаєте. Повинен бути підпис, печатка, всі реквізити. Нотаріус відкриває Реєстр, вносить туди дані про земельну ділянку і дає Витяг з реєстру. Цей акт занесення земельної ділянки в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно є народженням права власності на земельну ділянку, — пояснив Ілля Петиченко.

Потрібно чітко виконати оці шість кроків, аби стати власником земельної ділянки.

Тетяна Тимошенко

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram