Підняття рівня мінералізованих підґрунтових вод вище критичної межі може загрожувати ріллі, яка зрошується, засоленням. Зокрема тимчасове засолення ґрунту до токсичного для рослин рівня — найчастіше в умовах крапельного зрошення — можливе протягом вегетаційного періоду за використання мінералізованої води. Загалом же для важких за гранулометричним складом ґрунтів небезпека засолення унаслідок зрошення є вищою, аніж для будь-яких інших.


Водночас за глибокого, понад 5 м, залягання підґрунтових вод, в умовах України за поливу мінералізованими водами немає небезпеки того, що засолення ґрунтів прогресуватиме. А от особливого ризику засолення слід остерігатись на важких за гранулометричним складом ґрунтах: важкосуглинкових, легко- і середньоглинистих. Водоутримна здатність у них вища, тому вони можуть акумулювати більше солей.

На ґрунтах із іншою, легшою структурою небезпека акумуляції токсичних солей є меншою. До прикладу, можливим є вирощування рослин на піщаних ґрунтах за поливу їх морською водою.


Небезпеку засолення ґрунту розраховують на основі показника суми токсичних солей, вираженого в еквівалентах хлорид-іонів відповідно до гранулометричного складу ґрунтів. Рівні небезпеки для піщаного і глинистого гранулометричного складу ґрунтів можуть відрізнятися удвічі-втричі.

За матеріалами AgroTimes