Безумовно найкращий час для внесення вапна в ґрунт після збору урожаю. Подальший обробіток ґрунту, зокрема культивація або дискування, дозволяють добре змішати вапно з верхнім шаром ґрунту. На практиці вапнування застосовується до пізньої осені, до періоду перед зимовою оранкою, щоправда не настільки ефективно. Однак вапнування не завжди встигають провести до початку зими, чи то через брак часу та ресурсів, чи то через занадто вологий ґрунт, який не дозволив техніці зайти в поле.

Польські науковці зазначають, що внесення кальцієвих добрив в зимовий час не є небезпечним для навколишнього середовища. Вапно це мінерал, який не містить біопалива (азоту) у своєму складі, який може потрапляти в ґрунтові води, а процес вапнування це просто екологічна процедура. Зокрема, збільшуючи  ґрунтову реакцію, ми зменшуємо процес вивітрювання живильних речовин, покращуємо їх використання рослинами та активізуємо біологічне життя ґрунту. Кальцій також акумулює елементарні частинки ґрунту в мікроагрегати, тому, вапнуючи ґрунт, ми також вдосконалюємо його структуру. Загалом вапнування сприяє накопиченню гумінових речовин, з яких утворюється цінна основа, адже що більше гумусу в ґрунті, тим більше колоїдів, тим більше пов’язаних катіонів, які впливають на родючість та стабільність ґрунту.

NB: Водночас зима таки кращий час для вапнування, ніж весняний сезон.




Вапнування в цей період буде ще доволі своєчасним, його можна буде провести без зайвого поспіху. Врешті ми таким чином подовжуємо контакт вапна із ґрунтом, адже що довший період розчинення, тим краще для культур, які будуть засіяні на свіжозвапнованому полі. Ще однією перевагою є той факт, що важке обладнання, яке використовують для вапнування, не буде надмірно травмувати ґрунт і не сильно погіршить його структуру.

Однак слід пам’ятати, що вапно не можна використовувати на ґрунтах, залитих водою, покритих товстим шаром снігом, промерзлих до глибини 30 см і під час опадів. Чому? Відповідь проста і логічна: при внесенні вапна на замерзлий ґрунт його може вимити з поля зимовими дощами або таненням снігу.

Також на полі не має бути товстого шару снігу, тому що під час відлиги вапно буде рухатися разом з таненням води, а ефект гасіння може бути нерівномірним. Тонкий шар снігу, у свою чергу, не повинен бути протипоказанням, це навіть допомагає утримувати добриво в тому місці, де його розкинули.



Краще за все внести кальцієві добрива безпосередньо перед відлигою або з її початком. Краще робити це вранці, поки земля скована заморозками. У свою чергу, впродовж дня ґрунт прогріється, і добриво почне проникати в його структуру, починаючи процес зниження кислотності.

NB: Не обов’язково негайно “змішувати” вапно з ґрунтом, адже вода розчиняє добриво та переміщує іони кальцію на глибину декількох сантиметрів у ґрунтовий шар.

При прийнятті рішення щодо зимового вапнування, перш за все, слід використовувати карбонатну форму кальцієвих добрив. До прикладу, крейда матиме велику реактивність. Також через високу вологість протягом зими слід уникати пильних матеріалів (вони дуже гігроскопічні). Хорошим і в той же час зручним рішенням є гранульоване вапно, яке можна вносити майже будь-яким  розкидачем, хоча це набагато дорожче, ніж сипучі добрива.

І не слід забувати, що дія вапна проявляється поступово, ефективність його зростає на 2–3-й рік внесення і, залежно від норми, позитивний вплив спостерігається протягом ротації сівозміни. Вапно сприяє розкладанню органічних речовин в ґрунті й перетворення елементів живлення в легкорозчинні форми. При наявності в ґрунті достатньої кількості вапна може утворюватися так званий м’який гумус, а ще вапно зберігає перегній у верхніх шарах ґрунту від вимивання його в нижні шари.

Підготувала Ірина Шевчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram