До кінця цього року Україна зобов’язана змінити державні стандарти на пшеницю та скасувати наявні 56 стандартів. Зміни відбудуться на підставі угоди, згідно з якою 1 січня 2019 року втрачають чинність усі державні стандарти, що не відповідають ISO.

NB: Як зазначає завлабораторії методів збереження та стандартизації зерна Інституту зернових культур НААН України Микола Кирпа, Україна могла б перебрати на себе міжнародні стандарти ISO та EN, однак для українських виробників цього може бути недостатньо, адже міжнародні стандарти розділяють зерно не за якістю, а за призначенням: хлібопекарське, кондитерське, на біоетанол тощо. Національні ж стандарти ділять зерно на класи за якістю.




Саме цей поділ на класи одна з причин розбіжностей між учасниками ринку. Так, зернотрейдери виступають за те, щоб ліквідувати поділ на класи взагалі, поділяючи пшеницю лише на продовольчу й непродовольчу, а також на м’яку і тверду за прикладом стандартів ISO. Як вважає Микола Кирпа, Україна має зберегти поділ на класи хоча б тому, що вона має різні кліматичні зони, де різна якість пшениці, різне поширення клопа-черепашки тощо.

— В степовій зоні пшениця містить більше білка, має кращі показники по клейковині, в лісостеповій — кращі показники натури, маси 1000 зерен, — зазначив фахівець.

В Україні зараз більшість фахівців схиляються до поділу зерна на 4 класи: залишивши нинішні перший-третій класи, всю непродовольчу пшеницю об’єднати в 4-й клас, а ту, яка не відповідатиме вимогам жодного з класів, визнати нестандартною. У свою чергу деякі виробники пропонують запровадити обмеження показника зерен, уражених клопом-черепашкою.



Окрім найбільш якісних показників пшениці, назріли й зміни у стандартах методик їх визначення. Зокрема, пропонується розробка нових методик визначення ураженого сажкою, пророслого зерна, тощо. Однак, як вважають в Інституті зернових культур, перегляд методик вимагає багато часу і загрожує прийняттю нового стандарту в визначені терміни.

— Ми поставили завдання зробити новий стандарт якщо не до кінця поточного року, то вже точно до початку жнив наступного року, — підсумував Микола Кирпа.

За матеріалами «Пропозиція»