Розрахунок коригування (РК) є важливим доповненням до податкової накладної (ПН) і застосовується при необхідності внесення змін до неї. Саме про РК та особливості його заповнення підприємствами, зокрема аграрного сектору, йтиметься далі.

У березні 2018 року Державною фіскальною службою України (ДФС) було запроваджено сім причин, через які можливе коригування (див. у табл. нижче).

NB: Однак, зазначені зміни не були внесені у чинні нормативно-правові акти, через що більшість експертів ставлять під сумнів ці нововведення.

Таблиця 1. Причини коригування ПН, їх характеристика та призначення

з/п

Причини коригування Характеристика Призначення
1 «Зміна кількості» головні причини коригування використовуються найчастіше

в стандартних ситуаціях

2 «Зміна ціни»
3 «Зміна номенклатури»
4 «Повернення товару або авансових платежів»
5 «Зменшення обсягупри нульовій кількості» допоміжні причини коригування (підходить для нестандартних або перехідних ситуацій) використовуються, якщо попередніми РК некоректно обнулили кількість або обсяг
6 «Зменшення кількості при нульовому обсягу»
7 «Усунення неоднозначностей» використовується, якщо перед коригуванням необхідно щось відрегулювати (були РК-коригування за старими правилами та ін.)




Важливо, що при оформленні РК причину коригування необхідно зазначити в графі 2 без лапок, формулювання наводити повністю і в точній відповідності з тим, як зазначено у квитанції. Не можна скорочувати, ставити зайві пропуски, обривати причину коригування. З інших причин, які не входять до переліку, наведеному в Таблиці 1, зареєструвати РК не можна. Що стосується номенклатури, то її ліпше копіювати повністю з ПН.

NB: Важливо: один РК може містити тільки одну причину коригування. Відповідно, об’єднання в одному РК декількох причин не допускається.

Аналізуємо кожну причину коригування
Зміна кількості. Зазначена причина використовується, якщо змінюється кількість, але ціна залишається незмінною, а саме при:
  • частковому поверненні товару;
  • частковому поверненні передоплати.

За допомогою «зміни кількості» можливе також усунення помилок, що виникли в кількості, оскільки для виправлення цих помилок спеціальної причини не визначено.

Відповідно в РК із зазначеною причиною коригування здійснюється за кількістю. Заповнюються графи 1-6, графи 7, 8 («кількісні») та 11-13. У той же час «цінові» графи 9, 10 не заповнюються і повинні бути порожніми (БЗ 101.15).

NB: Згідно нових правил, під кожну позицію, що коригується в РК, заповнюються два рядки. Першим рядком з «-» обнуляється вся кількість, а другим, що з «+» та має новий наступний порядковий номер, якого не було в ПН, зазначають вірну кількість (яку отримав покупець фактично).

За допомогою такого РК можливе коригування кількості одночасно за декількома позиціями ПН. Основне правило коригування повинне проводитись послідовно. Спочатку необхідно відкоригувати одну позицію за допомогою рядків «-» та «+», потім переходити до наступної. Під час коригування кількості за декількома позиціями, відбувається чергування рядків з «-» та «+» і кількість рядків повинна вийти парною.

Зміна ціни. Така причина використовується, якщо змінюється ціна, але кількість лишається незмінною, а саме при:

  • знижках;
  • зниженні ціни тощо.

За допомогою цієї причини можливе усунення помилок, яких було допущено в ціні.

У такому випадку коригування здійснюється за ціною. В РК заповнюються графи 1-6, графи 9, 10 («цінові») та графи 1 -13. «Кількісні» графи 7, 8 не заповнюються (БЗ 101.15).


При коригуванні ціни в РК, як і при коригуванні кількості, під кожну кориговану позицію заповнюються два рядки:

  • першим рядком з «-» скасовується позиція зі старою ціною;
  • другим рядком з «+» і з новим порядковим номером зазначається позиція з новою (зміненою) ціною.

Зазначеним РК можливе коригування ціни одночасно за декількома позиціями ПН, переходячи від позиції до позиції і чергуючи рядки «-»/«+», «-»/«+» тощо. У такому РК кількість рядків також повинна бути парною.

Необхідно звернути увагу, що зниження ціни на частину товару оформляють РК вже за іншою причиною «Зміна номенклатури» (БЗ 101.15).

Зміна номенклатури. Зазначена причина використовується у випадках при:

  • зміні номенклатури;
  • одночасній зміні ціни і кількості (зокрема «частковій»  на частину товару, а також при частковій зміні ціни (знижці) на частину товару, БЗ 101.15, листи ДФСУ від 05.04.2018 р. № 1406/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 26.03.2018 р. № 1229/6/99-99-15-03-02-15/ІПК);
  • виправленні несумових помилок у табличній частині ПН (у коді УКТ ЗЕД, номенклатурі, БЗ 101.16), зокрема якщо надалі відбувається коригування коду УКТ ЗЕД на митниці.

При заповненні РК з наведеною причиною першим рядком з «-» усувають стару номенклатуру (код, ціну/кількість). Другим рядком/рядками з «+» і з новим порядковим номером/номерами зазначають нову номенклатуру (код, ціну/кількість).

У такому випадку до одного рядка з «-» в РК може бути заповнено як один, так і декілька рядків з «+». Відповідно кількість рядків може бути як парною, так і непарною.

Коригування здійснюється за кількістю. В РК заповнюються графи 1-6, «кількісні» графи 7, 8, а також 11-13. «Цінові» графи 9-10 не заповнюються, БЗ 101.15.

Повернення товару або авансових платежів. Ця причина використовується в ситуації:

  • повного повернення товару;
  • повернення всієї суми передоплати.

Важливо, що часткове повернення товару чи передоплати оформлюється або за причиною «Зміна кількості» або «Зміна ціни», дивлячись на те, від зміни чого кількості чи ціни  вони здійснюються (БЗ 101.17).

NB: Також на сьогодні за допомогою цієї причини можливо обнулити зайву ПН, або ПН з неправильним індивідуальним номером платника податків (не на того платника, у тому числі на неплатника). Це звісно не відповідає суті операції, але іншої причини немає.

Ця причина використовується також у випадках, коли необхідно повністю скасувати (сторнувати) позицію.

Сторнуючий запис в РК за коригованою позицією вносять одним рядком. Якщо потрібно прибрати відразу декілька позицій, то рядків з «-» у РК з такою причиною буде декілька.

Коригування в цій ситуації здійснюється за кількістю. В РК заповнюються графи 1-6, «кількісні» графи 7, 8, а також 11-13, «цінові» графи 9, 10 не заповнюються (БЗ 101.17).

РК з такою причиною завжди буде «зменшуючим».

Зменшення обсягу при нульовій кількості/ Зменшення кількості при нульовому обсягу. Ці причини є особливими та використовуються якщо при здійсненні попередніх коригувань були допущені помилки в старих РК і коригування були проведені не в тих графах. В такому випадку показники кількості/обсягу обнуляються.



З метою виправлення ситуації можна провести коригування через оформлення РК, з використанням однієї з двох наведених причин. Складання таких РК має певні особливості (БЗ 101.15), зазначені у Таблиці 2.

Таблиця 2. Застосування причин коригування ПН «Зменшення обсягу при нульовій кількості»  та «Зменшення кількості при нульовому обсягу»

Причина коригування Застосування Заповнення РК
«Зменшення обсягупри нульовій кількості» У випадку, коли замість ціни (графи 9, 10) відкориговано кількість (графи 7, 8). Тобто хибно обнулили кількість, а обсяг залишився У такому РК прибираються обсяги, через заповнення граф 1-6 та 13 з «-». Графи 7-12 не заповнюються (нулі та інші символи не ставляться)
«Зменшення кількостіпри нульовому обсягу» У випадку, коли замість кількості  (графи 7, 8) відкориговано ціну (графи 9, 10). Тобто хибно обнулили обсяги, а кількість  залишилась У такому РК прибирається кількість через заповнення граф 1-6 і гр. 7 з «-». Графи 8-12 не заповнюються (нулі та інші символи не ставляться)

 

Необхідно звернути увагу, що РК з зазначеними причинами складаються в ситуаціях, якщо кількість/обсяги некоректно обнулили повністю. В той же час, якщо кількість/обсяги були частково помилково зменшені (не обнулилися до кінця), при складанні РК використовують причину «Усунення неоднозначностей» (БЗ 101.15).

На сьогодні ще відсутній досвід використання таких причин при складанні РК, тому складно говорити про «підводні камені» їх використання аграріями.

Усунення неоднозначностей. Використання цієї причини доречне, коли дані ПН вже раніше коригувалися старими РК (складеними за старими правилами, а саме «на дельту» з нумерацією, що повторюється).

NB: Можна сказати, що такий РК виконує допоміжну функцію і є попереднім перед основним коригуванням. Важливість цього допоміжного РК в тому, що він допомагає прибрати неоднозначності, що з’явились у процесі попередніх коригувань, та привести у відповідність давні коригування, надавши їм оновлений вигляд. Після цього перехідного етапу стане можливим коригування за новими правилами.

У БЗ 101.15 містяться 3 випадки неоднозначностей та наводиться роз’яснення, в яких випадках складається РК з причиною «Усунення неоднозначностей»:

– якщо під одним порядковим номером обліковуються дві і більше товарні позиції (така ситуація могла виникнути, якщо раніше рядки і з «-», і з «+» було пронумеровано одним порядковим номером);

при одночасному коригуванні за товарною позицією ціни/кількості (коли відбувалося одночасне заповненні в РК в одному рядку граф 7-10, тим більше, що раніше в такому випадку вимагалося коригування одним рядком).

Необхідно врахувати, що  РК з причиною «Усунення неоднозначностей» також доведеться складати при частковій зміні ціни (якщо в минулому ціна змінювалася «одним рядком» на частину товару);

– якщо через неуважність, коригування проведено не в тих графах: коригування ціни у «кількісних» графах 7, 8, а коригування кількості у «цінових» графах 9, 10. Але якщо через такі помилкові коригування повністю обнулилися показники кількості/обсягу (ставали «нульовими»), то коригування проводиться через РК з причиною «Зменшення обсягу при нульовій кількості»/«Зменшення кількості при нульовому обсягу».

У роз’ясненнях ДФС зазначається, що при виявленні неоднозначностей у двох і більше рядків (одночасне заповнення граф 7-10), вони мають усуватись для кожного з таких рядків окремо, за допомогою складання окремого РК під кожний рядок, який має бути виправленим.

Відповідно такий РК завжди буде «нульовим». Коригування в такому випадку здійснюється за кількістю. В РК заповнюються графи 1-6, «кількісні» графи 7, 8, а також 11-13, а «цінові» графи 9, 10 не заповнюються (БЗ 101.15).


Але необхідно звернути увагу на те, що такий РК має свої особливості заповнення «мінусових» рядків. У рядках з «-» «цінова» графа 8 РК не заповнюється, в той же час обсяги в графі 13 (якщо раніше ціна змінювалася) відображаються скоригованими, вже з урахуванням ціни, що змінилася.

Приклади заповнення РК у різних ситуаціях

Ситуація надання знижки. Вважливо, що при складанні РК ув цій ситуації необхідно враховувати, яка саме надається знижка: «повна» (на всю кількість товару) чи «часткова» (тільки на частину кількості товару), через те що будуть застосовані різні причини. Якщо надається знижка на всю партію товару, складається РК з причиною «Зміна ціни» (із заповненням «цінових» граф 9, 10).

Приклад 1. Знижка на весь товар. Поставили покупцеві 70 одиниць товару А за ціною 200 грн за одиницю (без урахування ПДВ). Потім на товар А зробили знижку, знизивши ціну на 20 грн (тобто до 180 грн за одиницю, без урахування ПДВ). Товар А у ПН має порядковий номер «1», усього було 2 позиції. Заповнимо РК на знижку на весь товар.

Фрагмент РК на знижку на весь товар

Коригування вартості
1 2 3 9 10 13
1 Зміна ціни Товар А   -200 70   -14000
3 Зміна ціни Товар А   180 70   12600

 

Якщо відбувається знижка на частину товару, складається РК з причиною «Зміна номенклатури». У такому разі здійснюється заповнення «кількісних» граф 7, 8, оскільки через «часткову» знижку вийде різна кількість за різною ціною.

Приклад 2. Часткова знижка. Продано покупцеві 100 одиниць товару В за ціною 150 грн за одиницю (без урахування ПДВ). Потім на частину (30 одиниць) товару В зробили знижку, знизивши ціну на 20 грн (тобто до 130 грн за одиницю, без урахування ПДВ). У ПН у товару В порядковий номер «2», усього було 3 позиції. Заповнимо РК на часткову знижку.

Фрагмент РК на часткову знижку

Коригування кількості
1 2 3 7 8 13
2 Зміна номенклатури Товар В   -100 150   -15000
4 Зміна номенклатури Товар В   70 150   10500
5 Зміна номенклатури Товар В   30 130   3900

 

Ситуація повернення товару (передоплати). При повному повернені товару (передоплати) оформлення РК буде відрізнятись від РК при частковому поверненні. При повному поверненні товару чи передоплати складається РК з причиною «Повернення товару або авансових платежів»

Приклад 3. Повне повернення. Поставлено 20 одиниць товару А за ціною 300 грн. (без урахування ПДВ) за одиницю і 35 одиниць товару В за ціною 100 грн. (без урахування ПДВ) за одиницю. Товари у ПН мали відповідно порядкові номери «1» і «2). Покупець повертає товари А і В повністю. Заповнюємо РК на повне повернення товару.

Фрагмент РК на повне повернення товару

Коригування кількості
1 2 3 7 8 13
1 Повернення товару або авансових платежів Товар А   -20 300   -6000
2 Повернення товару або авансових платежів Товар В   -35 100   -3500

Аналогічно складається РК на повне повернення суми передоплати.

А ось при частковому поверненні складається РК з причиною «Зміна кількості» або «Зміна ціни». На позицію, що коригується, заповнюється два рядки: з «-» і з «+».


Приклад 4. Часткове повернення товару. Продано 16 одиниць товару С за ціною 200 грн за одиницю (без урахування ПДВ). Покупець повертає 4 одиниці товару С (тобто в покупця фактично залишається 12 одиниць товару С). Товар С у ПН має порядковий номер «3», усього було 4 позиції. Тоді заповнюємо РК на часткове повернення таким чином:

Фрагмент РК на часткове повернення товару

Коригування кількості
1 2 3 7 8 13
3 Зміна кількості Товар С   -16 200   -3200
5 Зміна кількості Товар С   12 200   2400

 

Зміна номенклатури (або ціни з кількістю). Якщо замінюється товар або змінюється ціна з кількістю складається РК з причиною «Зміна номенклатури» (заповнюються «кількісні» графи 7, 8).

Приклад 5. Зміна номенклатури. Від покупця надійшла передоплата за 50 одиниць товару Д за ціною 100 грн за одиницю (без урахування ПДВ). Потім після передомовленостей був поставлений інший товар Е: 20 одиниць за ціною 250 грн за одиницю (без урахування ПДВ). У ПН у товару Д порядковий номер «4», усього було 6 позицій. Тоді заповнимо РК на зміну номенклатури.

Фрагмент РК на зміну номенклатури

Коригування кількості
1 2 3 7 8 13
4 Зміна номенклатури Товар Д   -50 100   -5000
7 Зміна номенклатури Товар Е   20 250   5000

 

Так само складається РК, якщо після передоплати одночасно змінюються ціна і кількість товару.

Приклад 6. Надійшла передоплата за 40 одиниць товару В за ціною 60 грн за одиницю (без урахування ПДВ). У подальшому після передомовленостей про ціну/кількість було поставлено 30 одиниць цього ж товару за ціною 80 грн за одиницю (без урахування ПДВ). У ПН товар В має порядковий номер «2», усього було 5 позицій. Заповнимо РК на одночасну зміну ціни/кількості.

Фрагмент РК на одночасну зміну ціни/кількості

Коригування кількості
1 2 3 7 8 13
2 Зміна номенклатури Товар В   -40 60   -2400
6 Зміна номенклатури Товар В   30 80   2400

 

Також за допомогою РК з такою причиною можна виправити помилки в номенклатурі, кодах УКТ ЗЕД/ДКПП, ціні/кількості.

Перехідні ситуації. Ситуація повернення товару (після знижки за «старим» РК). Якщо в «старому» РК знижку прописано одним рядком «на дельту», то для повернення такого товару оформляється два РК. Спочатку складається РК з причиною «Усунення неоднозначностей», за допомогою якого можливо усунути наявні неоднозначності та перевести у сучасний формат. Потім складається другий РК з відповідною причиною, яким проводиться коригування.

Приклад 7. Часткове повернення товару після знижки за «старим» РК. Поставили покупцеві 20 одиниць товару А за ціною 100 грн за одиницю (без урахування ПДВ); у ПН у товару А порядковий номер «4», усього в ПН було 5 позицій. Пізніше на частину товару А (на 5 одиниць) зробили знижку: знизили ціну на 5 грн (тобто до 95 грн за одиницю, без урахування ПДВ). За старими правилами оформили «знижковий» РК на дельту «-25 грн». (у якому заповнили «цінові» графи: 9 «-5» та 10 «5»). Потім відбулось повернення 3 одиниць товару А за ціною 95 грн за одиницю. Тобто зі знижкою залишилось 2 одиниці товару, без урахування ПДВ.


Спочатку складаємо перший (проміжний) РК на «Усунення неоднозначностей».

 Фрагмент першого РК на «Усунення неоднозначностей»

Коригування кількості
1 2 3 7 8 13
4 Усунення неоднозначностей Товар А   -20     -1975
6 Усунення неоднозначностей Товар А   5 95   475
7 Усунення неоднозначностей Товар А   15 100   1500

 

NB: Зверніть увагу: в графі 13 у першому «мінусовому» рядку зазначені «скориговані» обсяги з урахуванням наданої знижки.

Далі складаємо другий РК на часткове повернення товару з причиною «Зміна кількості».

Фрагмент другого РК на часткове повернення

Коригування кількості
1 2 3 7 8 13
6 Зміна кількості Товар А   -5 95   -475
8 Зміна кількості Товар А   2 95   190

 

Повернення (після «старого» коригування не в тих графах). Якщо в «старому» РК коригування показане не в тих графах («кількісне» – в «цінових» графах 9, 10, а «цінове» – у «кількісних» графах 7, 8), то необхідно оформляти два РК.

Перший РК складається з причиною «Усунення неоднозначностей», для усунення неоднозначностей. А другий вже оформлюється з відповідною причиною і за допомогою його проводиться коригування.

Приклад 8. Повне повернення товару після «старого коригування» не в тих графах. Візьмемо за основу попередній приклад і припустимо, що за знижку на 5 одиниць товару А в старому «знижковому» РК відобразили (одним рядком) не в тих графах, заповнивши не «цінові», а «кількісні» графи, а саме: графа 7 «-5» і графа 8 «5». Тепер покупець повертає всі 5 одиниць «знижкового» товару А. Для здійснення необхідного коригування треба діяти подібно до попереднього прикладу.

Спочатку складається перший (проміжний) РК на «Усунення неоднозначностей».

 Фрагмент першого РК на «Усунення неоднозначностей»

Коригування кількості
1 2 3 7 8 13
4 Усунення неоднозначностей Товар А   -20     -1975
6 Усунення неоднозначностей Товар А   5 95   475
7 Усунення неоднозначностей Товар А   15 100   1500

 Далі заповнюється другий РК на повне повернення «знижкового» товару А.

Фрагмент другого РК на повне повернення

Коригування кількості
1 2 3 7 8 13
6 Повернення товару або авансових платежів Товар А   -5 95   -475

 

Ситуація повернення після некоректного обнулення кількості. Під час попередніх коригувань «старими» РК некоректно обнулили всю кількість, тобто заповнили «кількісні» графи 7, 8 замість «цінових» граф 9, 10.

У такому випадку, спираючись на поради контролерів у БЗ 101.15, для проведення поточного коригування оформлюється РК з причиною «Зменшення обсягу при нульовій кількості», за допомогою якого здійснюється коригування тільки обсягів, що залишилися, без кількості.

Приклад 9. Поставили покупцеві 60 одиниць товару В за ціною 200 грн за одиницю (без урахування ПДВ); у ПН у товару В порядковий номер «2». Потім на товар В зробили знижку та знизили ціну на 10 грн (тобто до 190 грн за одиницю, без урахування ПДВ). За старими правилами оформлено «знижковий» РК на дельту «-600 грн», проте коригування відобразили не в тих графах. Замість «цінових» граф 9, 10, заповнили «кількісні» графи 7, 8 Тобто було знято всю кількість, залишивши тільки скоригований обсяг «11400 грн»). Тепер покупець повертає товар В.


Відтак, звичайним «поворотним» РК з причиною «Повернення товару або авансових платежів» не вийде провести коригування, оскільки раніше некоректно обнулили всю кількість. Тоді для проведення коригування (повернення) оформлюється РК на зменшення обсягу без кількості зі спеціальною причиною «Зменшення обсягу при нульовій кількості». У такому РК заповнюються графи 1-6 та графа 13 з «-», графи 7-12 не заповнюються.

Фрагмент РК на зменшення обсягу (без кількості)

 
Обсяги…
1 2 3 7 8 9 10 11 12 13
2 Зменшення обсягу при нульовій кількості Товар В   не заповнюються -11400

 

В.М. Метелиця, директор ТДВ «Інститут обліку і фінансів», п.н.с. ННЦ «Інститут аграрної економіки»