Нещодавно в світі аграрної науки відбулась знакова подія: Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція тепер стала Інститутом сільського господарства Степу НААН. Вчора Президент Національної академії аграрних наук України, академік Ярослав Гадзало відкрив нову сторінку в історії наукової установи. Ця подія стала заслугою активної роботи науковців тепер вже Інституту: наукові дослідження, численні нагороди, перші місця серед наукових установ України, співпраця з іноземними компаніями-виробниками насіння та ЗЗР, а головне — це довіра агровиробників до продукції та консультаційної підтримки науковців.
Колектив Інституту сільського господарства Степу НААН з Ярославом Гадзалом,Президентом НААН,та запрошеними гостями

NB: Ця наукова установа має велику історію, адже розпочала свою наукову діяльність у 1912 р. зі створення Аджамської сільськогосподарської дослідної станції на виконання постанови надзвичайного Херсонського земського зібрання, прийнятої на засіданні XLVI сесії 20 квітня 1911 року.

За понад столітню історію існування установа неодноразово перейменовувалася або реорганізовувалася. На сьогодні у структурі Інституту є три державних підприємства: ДП « ДГ «Елітне», ДП «ДГ «Червоний землероб», ДП «ДГ «Ставидлянське». Загалом на балансі Інституту перебувають значні обсяги земельних ресурсів понад 10 тис. га.

Ярослав Гадзало, Президент НААН, та Ігор Семеняка, директор Інституту сільського господарства Степу НААН

— Сьогодні без науки в жодній галузі не можна досягнути успіху, — наголосив Ярослав Гадзало, під час урочистого відкриття Інституту сільського господарства Степу НААН, вітаючи науковців. — Сьогодні усі технології у світі рухаються тільки завдяки науковим розробкам. І так само в сільському господарстві: за останні 20 років урожайність по основних культурах виросла удвічі. Сьогодні важливо і далі працювати над новими сортами та впроваджувати їх у виробництво.

Науковці Інституту стверджують: будучи дослідною станцією мали усі можливості для розвитку, хоча не приховують своєї радості від набуття статусу Інституту.

— Треба працювати і працювати. Ми і будучи дослідної станцією не були обмежені в діяльності, але тепер матимемо більше можливостей, зокрема, зможемо більш активно розвивати міжнародну співпрацю, — зазначив Ігор Семеняка, директор Інституту сільського господарства Степу НААН.

Ярослав Гадзало, Президент НААН, з директором Інституту Ігорем Семенякою з гостями

За словами Ігоря Семеняки, на сьогодні головне прагнення, яке ставлять перед собою кіровоградські науковці, це відновити матеріально-технічну базу Інституту та довести її до сучасного рівня. Зокрема, в першу чергу прагнуть запустити сучасну насіннєву лінію та оновити техніку.

— Ми прагнемо придбати потужний комбайн для насінницьких посівів, так як поки ми маємо тільки селекційні комбайни. Далі — будівництво насіннєочисної лінії, зокрема, на основі розробок українського науковця Леоніда Фадєєва. Це доступно по ціні, а за якістю — навіть перевершує іноземне обладнання. Ми вважаємо, що насінництво не повинне зациклюватись тільки на Інституті. Ми плануємо виробляти оригінальне, так зване добазове насіння, а базове — вже у дослідних господарствах, — окреслив плани розвитку директор Інституту.

Науковці зізнаються: для цього у них є фактично всі можливості, якби не податкова політика держави щодо наукових установ.

— На сьогодні основним тягарем є оподаткування — 75% чистого прибутку дослідні господарства віддають державі як дивіденди, крім того, сплачують низку інших зборів, в цілому близько — 90% заробленого, і на розвиток залишається дуже мало: фактично 10-12%. Ми сьогодні сподіваємось, що політика держави повернеться до науки та державних дослідних підприємств, — зазначив Ігор Семеняка.

Олег Гайденко, вчений секретар, завідувач науково-технологічним відділом селекції, насінництва та трансферу інновацій Інституту та Ігор Семеняка, директор Інституту під час виставки AgroExpo-2018

Така ситуація стосується усієї аграрної науки. Науковці переконані: за належного фінансування українські наукові та селекційні розробки мають шанс стати конкурентами навіть іноземним брендам. Але сьогодні в умовах, коли все фінансування Академії аграрних наук перебуває на рівні фінансування однієї дослідної лабораторії іноземної компанії, цього досягти складно.

— Наша селекція, зокрема, по ячменю, сої, не поступається закордонним розробкам, а іноді показує себе і краще. Якщо ж поставити невелику лінію з виробництва насіння — це буде можливість для розвитку не тільки нашого Інституту, а й аграрної науки в цілому, — переконані науковці.

На сьогодні у Державному реєстрі сортів рослин України на 2018 рік зареєстровано 24 сорти та гібриди селекції кіровоградських науковців: сорти сої Ізумрудна, Медея, Валюта, Ювілейна, Знахідка, Ромашка, Золушка, Феєрія, Златослава, сорти ячменю ярого СН-28, Созонівський, Святомихайлівський, Статок, Крок, Дорідний, Самородок; сорти еспарцету Смарагд, Вегас, Кіровоградський 22, Кіровоградський 27, Костянтин; сорт коріандру Оксаніт; та два гібриди кукурудзи ДК Велес та ДК Бурштин, створених спільно з ДУ ІЗК НААН.

В Інституті діє лабораторія, яка здійснює дослідження насіннєвого матеріалу, ґрунту та рослин

— Наші сорти ячменю вирізняються високим вмістом білка, що робить їх незамінними для кормовиробництва. Аграрії задоволені якістю нашого насіння: ми маємо клієнтів, які вже не одне десятиліття купують наше насіння. Ми реалізовуємо фактично від 85 до 100% нашого насіннєвого матеріалу, — розповів Ігор Семеняка.

Колектив Інституту активно займається маркетингом своєї продукції, беручи участь у виставках, організовуючи щорічні Дні поля, аби показувати агровиробникам новинки селекції та допомагати у впровадженні сучасних технологій вирощування.

Під час виставки AgroExpo-2018

— Ми маємо науково-технологічний полігон, на якому представлено всього близько 500 різноманітних сортів сільськогосподарських культур. В польових умовах ми демонструємо агровиробникам: як можливості сортів та гібридів, так і технології вирощування. Ми демонструємо вирощування за різних систем обробітку ґрунту в шестипільних сівозмінах та до кожної показуємо свою систему захисту, — розповів Олег Гайденко, вчений секретар, завідувач науково-технологічним відділом селекції, насінництва та трансферу інновацій Інституту.

Зокрема, Інститут активно співпрацює з компанією BASF та «Укравіт». А також займається підвищенням кваліфікації науковців.

Ми також є координоторами програми з випробувань і впроваджень, проводимо на нашій базі навчання для інших наукових установ та видаємо сертифікати, оскільки ми є лідерами з маркетингу серед наукових установ. Зокрема, Донецька дослідна станція у нас навчалась і тепер вони конкурують з нами на ринку, — зазначив директор Інституту.

Колектив науковців Інституту та гості

Таким чином, на сьогодні в Інституті є 12 експертів-дорадників, яких залучають у своїй роботі інші державні структури як Служба безпеки України, Нацполіція, Управління з захисту економіки, страхові компанії та ін.

— Ми, як наука, оцінюємо об’єктивно, даємо справедливі висновки щодо врожайності, стану посівів тощо, — наголосив Олег Гайденко. — Ми консультуємо навчальні заклади, які мають на балансі державні землі, а також займаємось просвітницькими заходами, зокрема, зі школами: показуємо, розповідаємо дітям про аграрне виробництво, селекцію тощо.

Сьогодні, коли аграрну науку часто не визнають належним чином, такі наукові установи як Інститут сільського господарства Степу НААН є прикладом успішного розвитку в сучасних ринкових умовах. Можливо, державі варто дати шанс науці на розвиток, аби не залежати від імпортованого насіння, добрив, ЗЗР?

Коментар:

Анатолій Петренко, директор ПП «Агрофірма «Криничуватська», Устинівський район, Кіровоградської області:— Ми купуємо в Інституті посівний матеріал постійно. Це чудово, що тепер це не дослідна станція, а саме Інститут. Я радий, що наука розвивається, бо без науки ми — ніхто. Для чого все купувати закордоном, якщо ми можемо самі в себе виробляти! Я вважаю, що наші науковці мають усю перспективу займати хоча б 30% ринку, бо нас, українців, витісняють по-тихеньку світові бренди. Тільки 5-10% аграрного ринку України — це мільярди доларів: то ми будемо платить іноземцям, чи ліпше платить податки в державу і самим продавати свою продукцію? Нам потрібні наукові аграрні установи, бо інакше держава багато втратить.

Тетяна Тимошенко

 

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram