Ризик появи післядії гербіцидів залежить від трьох факторів: інтенсивності адсорбції, деградації і міграції (переміщення) діючих речовин. Поява післядії гербіцидів залежить від ґрунтово-кліматичних і агротехнічних умов, погоди і властивостей препаратів. Як зрозуміти механізм виникнення післядії, її вплив на рослини та як навчитись її уникати — про це і не тільки читайте далі!

Зі збільшенням обсягів застосування і асортименту гербіцидів ризик післядії значно зростає. Післядію можуть проявляти як ґрунтові гербіциди, так і післясходові. Негативну післядію можуть проявляти гербіциди з класу сульфонілсечовини (амідосульфурон, метсульфурон-метил, триасульфурон, тритосульфурон, хлорсульфоксим, хлорсульфурон, сульфометурон),  імідазолінонів (імазаметабенз, імазамокс, імазапір, імазетапір), дінітроаніліни (пендиметалін, трифлуралін), триазинону (метамітрон, метрибузин), сим-триазинів (атразин, прометрин), хлорацетаниліди (ацетохлор, С-метолахлор).

NB: Гербіциди — це хімічні препарати, які містять надзвичайно сильні біологічно активні речовини з різним періодом розкладу у ґрунті та іншому навколишньому середовищі. Залишки окремих активних речовин можуть зберігатися у ґрунті впродовж декількох років, впливаючи негативно на наступні культури у сівозміні. Це явище має назву «післядія гербіцидів», а точніше «негативна післядія гербіцидів».

Зрозуміти післядію: як вона “працює”?

Найкращим прикладом для опису негативної післядії є похідні сульфонілсечовини. Такі препарати мають низку позитивних властивостей: недорогі, майже безпечні для навколишнього середовища, для тварин і людини. Практично не мігрують по профілю ґрунту і, відповідно, не забруднюють ґрунтові води. Застосовуються з дуже низькими нормами витрати — від 1-2 до декількох десятків грамів на гектар, не накопичуються у зібраній продукції і широко використовуються під час вирощування багатьох культур.

NB: Негативна післядія гербіцидів проявляється не від рекомендованої норми витрати під час їх застосування, а спричиняється залишками діючих речовин, які зостаються в ґрунті в активній формі, на культури сівозміни, що висіваються через рік або більше після внесення цих гербіцидів.



Такими можуть бути окремі діючі речовини, зокрема хлорсульфорон, метсульфорон-метил, триасульфорон.

NB: Достатньо наявності у ґрунті залишку частки грама на гектар препаратів, які містять ці діючі речовини, для пригнічення таких культур як горох, соя, соняшник, ріпак, гречка, буряки цукрові.

Післядія гербіцидів у ґрунті визначається в основному трьома чинниками: адсорбцією, розкладанням і міграцією (переміщенням), які залежать від ґрунтово-кліматичних, агротехнічних умов, а також від властивостей самого препарату.

NB: Внаслідок негативної післядії гербіцидів урожай сільськогосподарських культур може зменшуватися до 30%. При цьому не завжди буде встановлено справжню причину, від якої знизилася продуктивність культур.

Негативна післядія гербіцидів появилася з початку їх застосування й за певних умов існує і понині. Вирішення цієї проблеми ускладнюється тим, що не завжди можна достовірно визначити, що стало причиною пригнічення чи загибелі рослин сільськогосподарських культур. Адже у чутливих культур (буряки цукрові, соняшник, соя, ріпак, гречка) аналогічні ознаки пригнічення і загибелі рослин можуть бути спричинені й іншими факторами, такими як вимокання, передозування внесення добрив або ж, навпаки, браком елементів мінерального живлення, засолення ґрунтів тощо.

NB: Післядія особливо характерна для гербіцидів, до складу яких входять діючі речовини: імазетапір, імазапір, кломазон, які належать до класів імідозалінонів та сульфонілсечовини.

Останні активно застосовуються у посівах зернових колосових культур. Тому під час вибору гербіцидів необхідно обов’язково враховувати чутливість культури, яка буде висіватися після зернових. Особливо чутливі до дії сульфонілсечовини соняшник, буряки цукрові та ріпак.

При цьому препарати з класу сульфонілсечовини мають низьку норму витрати, широкий спектр дії і діапазон термінів внесення (осінь, весна), сприятливі токсикологічні, екологічні й економічні показники та використовуються в сучасних інтегрованих системах захисту зернових культур, льону, картоплі і буряка в чистому вигляді і в бакових сумішах, де норми витрати на гектар знижуються ще удвічі — відповідно знижується і ризик післядії за наявності вологи (особливо після зими), і кислої реакції ґрунтів.

ПІслядія гербіцидів на цукрових буряках. Фото: І. Сторчоус

Позитивною особливістю гербіцидів з класу сульфонілсечовини є їх здатність до синергізму з речовинами з інших хімічних класів, наприклад, такими як дикамба і похідні феноксиоцтової кислоти (2,4-Д, 2М-4Х та їх аналогів й ін.). Ефект синергізму дозволяє досягти високого рівня технічної ефективності, а також зменшити навантаження на навколишнє середовище і вірогідність накопичення залишків гербіцидів у ґрунті.



Не зважаючи на те, що сульфонілсечовини використовуються в дуже малих кількостях, і це є їх незаперечною перевагою. Водночас це свідчить і про їх високу токсичність не тільки для бур’янів, а й для культурних рослин за умов порушення регламентів їх застосування.

NB: За результатами досліджень встановлено, що вміст метсульфурон-метилу і хлорсульфурону в ґрунті навіть в нормі менше 0,2 г/га може спричинити негативний вплив на ріст і розвиток чутливих культур.

Залишкові кількості метсульфурон-метилу у ґрунті проявляли негативний вплив на гречку, ріпак, буряки цукрові, просо, сорго, льон, соняшник. Хоча деякі гербіциди з класу сульфонілсечовини мають високу стійкість до деградації в ґрунті та в інших об’єктах навколишнього середовища. Крім вищезазначених хлорсульфорона, метсульфорон-метила, триасульфорона, ці властивості притаманні препаратам на основі тритосульфурона, сульфметурон-метилу, просульфурона і римсульфурона.

NB: Встановлено, що через два роки на полях, які обприскували гербіцидами на основі діючої речовини просульфурон, з нормою витрати 15 г/га, для контролю бур’янів у посівах пшениці, зафіксовано пошкодження рослин соняшнику залишковими кількостями цієї речовини.

Гербіциди мають неоднакову швидкість розкладання в ґрунті. Ті ж гербіциди з класу сульфонілсечовини на основі трибенурон-метилу, тріфулсульфорон-метилу, тіфенсульфорон-метилу досить швидко розкладаються в ґрунті.

Препарати на основі трибенурон-метилу не мають негативної післядії на наступні культури у сівозміні. Протягом вегетаційного сезону в якості другої культури у сівозміні допускається висівати сою, овочеві й інші культури. Тобто, незважаючи на однаковий механізм дії, діючі речовин з цього класу мають різний період розкладу у ґрунті, при цьому на цей період безпосередньо впливає тип ґрунтів.

Окремо необхідно зазначити те, що похідні сечовини — діурон або линурон, мають ґрунтову дію тривалістю до 6 місяців, а, наприклад, діюча речовина імазапір з класу імідазолінонів в умовах помірного клімату — від 6 місяців до 2 років залежно від чутливості культури.

Гербіциди з класу триазинів порівняно слабо розчиняються у воді, тому теж тривалий період перебувають у ґрунті і пролонговано діють на бур’яни. Період післядії цих препаратів залежить від кількості внесеного гербіциду, способу обробітку ґрунту після його внесення, погодних умов. У посушливі роки фітотоксичність гербіцидів у ґрунті зберігається довше. Тому на полях, де вносилися гербіциди з класу триазинів, рекомендується вирощувати деякі культури не раніше ніж через 2 роки. Тому доцільніше застосовувати такі гербіциди на ділянках беззмінних культур.

NB: Найбільш чутливі до триазинових препаратів буряк цукровий, кормові коренеплоди, овочеві, пшениця, ячмінь, люцерна, конюшина та інші.

Вичерпна та коректна інформація про характеристики препаратів, механізм дії тощо зазначається у регламентах їх застосування. Однак, під час внесення гербіцидів виникає низка факторів, зокрема і випадкових, а також їх поєднання, які можуть призводити до прояву негативної післядії препаратів.

Інші чинники, що посилюють післядію: вологість, рН та температури ґрунту, погодні умови тощо

Одним з факторів, який має істотний вплив на швидкість розкладання препаратів у ґрунті, є погодні умови. Посушливі умови можуть призвести до збільшення терміну розкладання гербіциду в 2 рази. На погано аерованих ґрунтах з низькою мікробіологічною активністю розкладання гербіцидів також буде розтягнуто.



Негативний ефект післядії проявляється сильніше також під час тривалих низьких температур повітря. Про те, найбільш значимим фактором, від кого залежить розкладання гербіциду, є рН ґрунтового розчину. При цьому вміст у ґрунті гумусу чинить менший вплив на стійкість діючих речовин в ґрунті.

У кислих ґрунтах препарати з класу сульфонілсечовини, а також імідазолінонів руйнуються швидше, ніж в нейтральних і лужних. Тому ті ж похідні сульфонілсечовини швидше втрачають гербіцидну активність в дерново-підзолистому ґрунті порівняно з чорноземами і особливо з темно-каштановими ґрунтами.

На ґрунтах з pH більше 8,5 хлорсульфурон і метсульфурон-метил застосовувати не рекомендується.

NB: На багатих, з високою мікробіологічною активністю ґрунтах швидкість розкладання сульфонілсечовини підвищується. Цьому ж сприяють і сприятливі погодні умови. Низька температура і брак вологи гальмують процес розкладання.

Необхідно також враховувати те, що чим коротше літо, тим менша мікробіологічна активність ґрунтів, відповідно буде недостатньо часу для розкладання активних речовин гербіцидів і вище ризик появи післядії на наступний рік. За холодних і посушливих умов з коротким літом, на лужних ґрунтах післядія може становити більше одного року.

NB: Препарати з вмістом хлорсульфурона, просульфурона, метсульфурон-метилу, триасульфурон у каштанових ґрунтах можуть зберігатися до 500 діб, у чорноземах — 300-350, а в дерново-підзолистих — всього 100-120 діб, тобто на наступний рік можна без проблем сіяти будь-яку культуру. Правда, підтип вищелочний чорнозем має більш кислу реакцію середовища, і гербіциди руйнуються там швидше, наприклад, не через 300 діб, а через 250.

Гербіциди з вмістом хлорсульфурону, триасульфурону, метсульфурон-метилу досить швидко розкладаються в умовах кислого середовища, тоді як в нейтральних і лужних ґрунтах зберігаються тривалий час і спричиняють негативний вплив на наступні культури у сівозміні. У зв’язку з цим, в умовах чорноземної зони України, особливо в зоні Степу, вищезазначені сполуки доцільно використовувати з обережністю.

Будь-який фактор, який впливає на мікробіологічну активність, впливає і на ступінь розкладання імідазолінонів, зокрема тип ґрунту і текстура, вологість, температура та pH.

NB: Достатня кількість вологи (> 200 мм) між часом застосування гербіцидів з класу імідазолінонів і посівом наступної культури в сівозміні підвищує мікробіологічну деградацію діючої речовини.

Розкладання посилюється за кількості вологи, наближеної до величини повної ґрунтової вологоємності. Холодні погодні умови під час вегетації уповільнюють мікробіологічну активність, відповідно мікробіологічне розкладання знижується.

Діючі речовини гербіциду Євро-Лайтнінг® починають розкладання в ґрунті за температури вище 10°С і прискорюється цей процес під час підвищення температури. Післядія гербіциду Євро-Лайтнінг® посилюється із зниженням pH у ґрунті. Чим нижче pH, тим вище ризик післядії.

Післядія Євро-Лайтнінг® на нуті. Фото: GrowHow.in.ua

Якщо між застосуванням гербіциду та висівом наступної культури випало недостатньо опадів, то розкладання гербіциду в ґрунті може бути неповним. У разі, якщо недостатньо буде опадів для вирощування культур, так само їх буде недостатньо для мікробіологічного розкладання діючих речовин препарату. Тривалий період анормально низьких температур також може уповільнити розкладання цього гербіциду та зберегти негативну післядію для наступних чутливих культур у сівозміні.



Застосування гербіцидів з класу сим-триазинів, які містять діючу речовину атразин або прометрин, порівняно слабо розчиняються у воді, тому довго перебувають у ґрунті і тривало діють на бур’яни (понад 12 місяців).

NB: Найбільш чутливими до післядії сим-триазинів є буряки цукрові, кормові коренеплоди, овочеві, пшениця, ячмінь, люцерна, конюшина. У зв’язку з цим доцільне внесення таких гербіцидів на ділянках беззмінної культури кукурудзи.

Від рівня рН ґрунту повинна залежати і норма витрати гербіцидів. На кислих ґрунтах норма витрати гербіцидів на основі діючої речовини метсульфурон-метил може бути 10 г/га, але на південних чорноземах або каштанових грунтах така норма не допустима. На цих грунтах високою може бути і норма витрати таких препаратів більше 7 г/га. На вилужених чорноземах допустимо застосування з нормою витрати 8 г/га. З усіх класів гербіцидів похідні сульфонілсечовини найбільш чутливі до особливостей ґрунтів, погодних умов, ботанічних характеристик рослин культур і бур’янів.

Післядія гербіцидів підсилюється під час їх застосування на важких запливних ґрунтах з нейтральним або лужним середовищем, у пізні строки, за посухи. Негативна післядія гербіцидів посилюється за умов застосування препаратів з максимальною нормою витрати, а також за сухих погодних умов після обробок ними, коли розкладання діючої речовини гербіциду відбувається повільно.

Враховуючи те, що динаміка розкладання гербіцидів у ґрунті, як зазначалося вище, залежить від комплексу факторів (вологості, рН та температури ґрунту, способів його обробітку та багатьох інших), це ускладнює формування достовірного прогнозу щодо фітотоксичності препаратів для наступної культури у сівозміні.

Як зрозуміти: де післядія, і не упустити прихований вплив її на рослини?

У більшості випадків негативна післядія гербіцидів проявляється на рослинах дводольних культур. При цьому до кожної групи гербіцидів чутливість у них різна. Як зазначалося вище, чутливою культурою ​​до негативної післядії гербіцидів є буряки цукрові. Крім цього, чутливими до негативної післядії гербіцидів є ріпак, соняшник, гречка, горох й інші культури.

За спостереженнями, найбільш часто післядія гербіцидів спричиняє зниження висоти рослин і їх загальне пригнічення — гірше розвинене листя і коренева система.

NB: Як правило, візуально негативна післядія проявляється у вигляді хлорозу рослин, пожовтіння листя, скручування їх країв або кінчиків, вигинах стебел і черенків, а також інших морфологічних змінах. Також спостерігається помітне відставання в рості і розвитку, та навіть їх повна загибель. Посіви виглядають зрідженими, випадання рослин іноді перевищує 30%. Характер пригнічення і ураження рослин може бути також різним: суцільним на всьому полі або на його окремих частинах, смугами тощо.

Залежно від групи діючих речовин ознаки пригнічення виявляються по-різному. Наприклад, післядія сульфонілсечовини на буряку цукровому зупиняє ріст рослин культури, їх листя набуває спочатку жовтого забарвлення (хлороз), а якщо кількість діючої речовини в ґрунті досить велика, то в подальшому малинового (адамантового) забарвлення, після чого рослини взагалі засихають. Під час прояву залишкової дії препаратів з групи імідазолінонів рослини буряку також зупиняються в рості, на листках з’являються хлорозні плями, і рослини засихають.

Посіви гороху можуть зазнати негативного впливу післядії за умов, коли у його попередників, зокрема зернових колосових культур, застосовувалися гербіциди групи 2,4-Д. За таких умов молоді пагони гороху будуть скручуватися і відставатимуть у рості. У разі застосування у посівах попередника препаратів з вмістом діючих речовин метсульфурон-метилової групи, ділянки посівів гороху можуть жовтіти і випадати з основної маси посівів.

Відомий і прихований прояв негативної дії залишків деяких похідних сульфонілсечовини: хлорсульфурона, триасульфурон, метсульфурон-метилу, який є особливо небезпечним і призводить до зниження урожаю деяких наступних культур у сівозміні до рівня 15-25%. Такий вплив, замість звичної деформації, викривлення стебла або пожовтіння листя, може спричиняти лише дещо помітне зменшення листкових пластинок і потоншення стебла. Для того, щоб точно встановити причину зменшення врожаю, необхідно для порівняння залишити на полі контрольну смужку посіву шириною 5-10 м. Краще таку смужку зробити у середині поля, а не з краю, де рослини часто пригнічуються внаслідок впливу багатьох інших негативних причин. І хоча виглядатиме така необроблена смуга досить непривабливо, зате дозволятиме достовірно визначити причину пригнічення культурних рослин та зменшення врожаю.

NB: Серед прихованих ознак токсичного впливу післядії хлорсульфурона, триасульфурону, метсульфурон-метилу дослідники виділяють потоншення стебел, зменшення листкових пластинок і зав’язі, що може викликати втрати врожаю цукрових буряків, ріпаку, гречки або соняшнику на рівні від 15-25 до 72-94 %, а в окремих випадках спостерігалася навіть повна загибель культурних рослин.

Тому масове застосування зазначених вище гербіцидів нового покоління має супроводжуватися не тільки моніторинговими спостереженнями за їх залишками в ґрунті, а й застосуванням низки агротехнічних заходів для запобігання та зниження негативного впливу післядії похідних сульфонілсечовини в сівозміні. Для визначення в ґрунті залишків гербіцидів з класу сульфонілсечовини використовують рідинні хромотографи високого тиску, за допомогою яких можна ідентифікувати залишки на рівні 1 г/га.

NB: Під час візуального обстеження встановити, що причиною загибелі рослин культури була фітотоксичність, достовірно не можливо.



Аналогічні ознаки пригнічення і загибель рослин культур можуть бути спричинені й іншими причинами, наприклад вимоканням, засоленням грунтів, перевищення норм мінеральних добрив, хворобами й іншими. Підтвердженням впливу негативної післядії гербіцидів на зменшення врожаю культур, може бути тільки відбір проб ґрунту та їх аналіз на вміст залишкових кількостей гербіцидів і їх фітотоксичних метаболітів. Для попередніх висновків необхідно знати історію полів, коли, які та в якій кількості вносилися гербіциди.

Осіннє застосування в посівах озимих зернових

(діюча речовина)

Культури рекомендовані для пересівання
метсульфурон-метил висівати тільки зернові культури
пропоксикарбазон натрію для пересіву або ущільнення посіву навесні – ярі зернові (крім вівса, ячменю і проса), горох, люпин
трибенурон-метил;

тифенсульфурон-метил + трибенурон-метил

висівати тільки ярі зернові
йодсульфурон-метил натрію + 
мефенпір-диетил / антидот /)
після застосування восени, навесні після переорювання можна висівати кукурудзу, кінські боби, квасолю, сою, картоплю, горох, соняшник, люцерну, льон
метрибузин для пересіву або ущільнення посіву навесні – ярі зернові (крім вівса і проса), кукурудза, горох, люпин
хлорсульфурон;

дикамба + хлорсульфурон

 

Період напіврозпаду становить 4-6 тижнів. Проте навіть невеликі кількості діючої речовини можуть впливати на чутливі культури (цукровий буряк, овочі, картопля). За пересівання використовуються зернові колосові культури. Зменшення фітотоксичності хлорсульфурона залежить від вологості та кислотності ґрунту. Чим вища кислотність ґрунту, тим швидше розкладається діюча речовина. Для зменшення дії на наступні культури до хлорсульфурона додають дикамбу, зменшивши дозу внесення хлорсульфурону на га.
ізопротурон + дифлюфенікан;

пендиметалін + ізопротурон;

амідосульфурон + йодсульфурон-метил натрію + мефенпір-диетил / антидот /

після застосування восени, навесні після переорювання можна висівати кукурудзу, кінські боби, квасолю, сою, картоплю, горох, соняшник, люцерну, льон. Останні чотири культури можуть незначно пригнічуватися
У разі пересіву або ущільнення посіву – ярі зернові (крім вівса і проса)
хлортолурон Після осіннього застосування, можна навесні після переорювання сіяти кукурудзу, картоплю
триасульфурон + дикамба У разі пересіву використовуються зернові культури, після обробітку ґрунту на глибину 15 см можна висівати озимий ріпак в рік внесення гербіциду, а на наступний рік – всі дводольні ярі культури.
пендиметалін Можна використовувати для посіву сою, квасолю, горох, соняшник і культури, що висаджуються розсадою. Перед посівом обробка ґрунту на глибину 30 см
хлорсульфоксим + хлорсульфурон Не рекомендується висівання буряку

Як знизити негативний вплив гербіцидів?

Негативні наслідки післядії гербіцидів на культурні рослини можна знизити насамперед завдяки чіткому дотриманню регламентів застосування препаратів і правильному чергуванню культур у сівозміні з урахуванням їх чутливості.

Ще один ефективний спосіб, який істотно знижує ризик післядії, — це оранка, тобто закладення гербіциду з верхнього шару ґрунту, який часто пересихає, в глибші шари — 20-30 см, де розкладання діючих речовин відбувається швидше.

Однак, у разі застосування технології no-till, переважно гербіцид не потрапляє на ґрунт, затримуючись на рослинних рештках, при цьому не відбувається необхідного контакту гербіциду з ґрунтом, відповідно, розкладання активних речовин відбувається не за класичною схемою, при цьому активні речовини мають властивість накопичуватися безпосередньо на рослинних рештках. Відповідно, під час вирощування сільськогосподарських культур за технологією no-till для контролю багаторічних бур’янів в сівозміні необхідно застосовувати препарати, які не мають післядії, або з дуже коротким періодом післядії. Такими препаратами на сьогодні є препарати на основі гліфосату.

На полях, де планується посів чутливих культур, доцільно знижувати норму витрати гербіцидів з наявністю ефекту післядії, використовуючи бакові суміші. Наприклад, зменшити норму витрати препаратів з класу сульфонілсечовини в суміші з препаратами групи 2,4-Д, а для контролю дводольних бур’янів у посівах пшениці озимої вносити препарати в осінній період, що збільшуватиме час для деградації активних речовин у ґрунті. В результаті після осінніх обробітків час очікування збільшується до 7-8 місяців.

NB: Використовувати краще сучасну препаративну форму сульфонілсечовинних гербіцидів, а саме олійно-дисперсну формуляцію, яка містить діючі речовини, які дисперговані у спеціальний комплекс похідних масла та прилипача.

Під час застосування традиційних формуляцій гербіцидів втрати їх від стікання з обробленої поверхні складатимуть до 50%. Краплі МД-формуляції не відштовхуються від листя і не стікають, вони прилипають і вступають у взаємодію з поверхнею листя. Це забезпечує скорочення непродуктивних втрат препаратів від стікання з листя і змивання опадами, що істотно зменшує їх попадання в ґрунт і знижує ймовірність післядії.

NB: Рекомендується під час приготування бакової суміші дотримуватися вмісту в ній препаратів з класу сульфонілсечовини та імідозалінононов на рівні 40% не більше від тієї норми витрати, яку допускається застосовувати в чистому вигляді.

При цьому норму витрати можна знизити з звичних 10-15 г/га навіть до 3 г/га, але попередньо необхідно ретельно дослідити та оцінити синергетичний ефект. Але це досить складний процес.

Негативна післядія гербіцидів з класу сульфонілсечовини відбувається також і внаслідок перекриття одного і того посіву під час обприскування. Фактично посів обприскується подвійною нормою гербіцидів. Відповідно це спричиняло пригнічення посіву, яке супроводжувалося, наприклад  на чорноземних, дерново-підзолистих і каштанових ґрунтах нерівномірністю висоти посівів чутливих культур (утворювалися так звані «хвилі») та пожовтінням і деформацією листків, викривленням стебел у місцях де препарат потрапляв двічі.



У разі ситуації, яка може спричинити загибель культур (негативна післядія гербіцидів, а також випрівання, вимерзання, засуха тощо), необхідно здійснити пересівання культур. У разі виникнення такої необхідності, важливо враховувати те, які препарати застосовували у посівах попередніх культур сівозміни, та з метою уникнення їх негативної післядії висівати не сприйнятливі культури.

Післядія гербіцидів похідних сульфонілсечовини на сільгоспкультури
Активна речовина,

г/л, г/кг

Норма витрати,

г, кг, л/га

Організація сівозміни
Триасульфурон, 750 г/л 6,5-10 Під час складання сівозміни необхідно враховувати стійкість наступних культур до триасульфурону. Краще після його використання не висівати ріпак. В рік застосування допускається пересів зерновими. Не рекомендується застосовувати два роки підряд препарати на основі сульфонілсечовини, а також при рН грунту >7.
Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + антидот мефенпірдиетил, 250 г/л 0,9 – 0,1 Не доцільно висівати соняшник
Метсульфурон-метил, 600 г/кг 8-10 г/га На наступний рік після застосування гербіцидів з вмістом цієї активної речовини не доцільно висівати овочі, буряк. Пересівати лише зерновими. Не рекомендовано висівати озимий ріпак у рік використання. Не рекомендовано висівати гречку та соняшник, якщо рН грнту >7,5, а також після тривалого періоду засухи від моменту обробки метсульфуроном до посіву цих культур. Пересівати лише зерновими. Метсульфурон-метил ефективно контролює бур’яни під час застосування технології no-till, якщо висівається зернова культура по зерновій культурі за рахунок сильної післядії на дводольні культури.
Метсульфурон-метил, 200 г/кг 25-30 г/га Не доцільно висівати соняшник, овочі, буряк та ріпак
Ізоксафлютол, 225 г/л+тієнкарбазон-метил, 90 г/л+ципросульфамід, 150 г/л 0,35-0,5 Не впливає на наступні культури у сівозміні. Пересів можна здійснювати лише кукурудзою. На наступний рік після застосування гербіцидів з вмістом цих активних речовин не рекомендується вирощувати цукрові буряки.
Імазамокс, 40 г/л 0,75-1,0 – Здійснювати обробку гербіцидами з вмістом цієї активної речовини рекомендується лише один раз на сезон;

– Протягом чотирьох місяців після внесення таких гербіцидів можна висівати (як повторну, ущільнюючу культуру чи для вимушеного пересіву) тільки бобові культури (горох, соя, кормові боби), до того ж дія гербіцидів на бур’яни частково зберігається; через 4 місяці – пшеницю озиму й жито, через 11 місяців кукурудзу, пшеницю яру, овес, ячмінь ярий та озимий, соняшник, сорго, рис;

– Після застосування гербіцидів з вмістом цієї активної речовини не рекомендується протягом всього сезону, навіть пізно восени, застосовувати препарати з класу сульфонілсечовини;

– Через 16 місяців – буряки цукрові та кормові, ріпак озимий та ярий, овочі та інші культури.

 

Імазапір,15 г/л + імазамокс, 33 г/л 1,0-1,2 Після застосування гербіцидів з вмістом цих активних речовин важливо дотримуватися наступного чергування культур в сівозміні:

– без обмежень – сорти та гібриди соняшнику, ріпаку, кукурудзи стійкі до гербіцидів системи CLEARFIELD.

– через 4 місяці – пшениця, жито.

– через 9 місяців – кукурудза, ячмінь, овес, рис, соняшник, соя, горох, боби, сорго.

– через 18 місяців – овочі, картопля.

– через 24 місяці – цукровий та кормовий буряк, ріпак, гречка, просо.

Післядія таких гербіцидів посилюється з зниженням pH грунту. Чим нижче pH, тим вище ризик післядії.

 

Наприклад, під час використання препаратів групи метсульфурон-метил на наступний рік не можна культивувати буряк цукровий та овочеві. Рекомендується висівати зернові колосові, ріпак, кукурудзу, льон або картоплю. Пересів культури, у посівах якої застосували гербіцидами з наявною негативною післядією, може здійснюватися тільки ярими зерновими культурами.

NB: Під час застосування препаратів з вмістом діючих речовин йодосульфурон-метил, мезосульфурон-метил + дифлюфенікан + антидот на наступний рік не рекомендовано висівати горох, буряки цукрові, ріпак ярий, а також цибулю і капусту. Під час застосування препаратів з активними діючими речовинами метрибузин + трибенурон-метил не рекомендовано висівати буряки цукрові, ріпак ярий,  овес, цибулю, капусту.

У разі необхідності пересіву ріпаку озимого після негативного впливу гербіцидів, які вносилися для контролю однодольних видів бур’янів, та у складі яких містяться такі діючі речовини, наприклад, як тепралоксидим та флуазифоп–п–бутил, допускається висівання будь-якої культури через місяць після їх застосування.

NB: Важливо пам’ятати, що під час пересіву культур фітотоксичність гербіцидів залежить від багатьох факторів і посилюється у разі використання максимальних норм витрати препаратів, за посушливих погодних умов після їх застосування, які уповільнюють розкладання діючих речовин.

Після обприскування гербіцидами на основі діючої речовини метрибузин, за умов необхідності пересівання культур, не рекомендується висівати буряки цукрові і столові, цибулю, селеру, перець, капусту, салат, шпинат, гарбузи, огірки, дині, тютюн, ріпак.

Наступного року не рекомендується висівати буряки цукрові і столові, цибулю, за умов низького вмісту гумусу і лужної реакції рН — хрестоцвіті.

У разі застосування для контролю бур’янів гербіцидів з вмістом діючої речовини флурохлоридон, протягом 5 місяців після обприскування на цих полях можливо вирощувати тільки картоплю, моркву, пастернак, соняшник і петрушку. Озимі зернові висівати не раніше ніж через 6 місяців після застосування. Цибулю, томати, гарбузові і хрестоцвіті культури висівати не менш, ніж через 12 місяців після застосування.

Гербіциди класу сульфонілсечовини з діючими речовинами: амідосульфурон, йодсульфурон-метил, метсульфурон-метил, просульфурон і тифенсульфорон-метил швидко поглинаються корінням і листками бур’янів та нетоксичні для тварин і людини.

NB: В рік застосування препаратів з цього класу допускається пересів лише зерновими культурами.

Препарати групи сульфонілсечовини (наприклад, Хармоні, та їх аналоги) забороняється застосовувати два роки поспіль, а також при рH грунту >= 7. Препарати з вмістом діючої речовини ацетохлор (наприклад, Трофі 90, Харнес, та їх аналоги), класу аміди і нітрили аліфатичних карбонових кислот застосовуються як ґрунтові препарати контактної дії. Але у разі виникнення несприятливих умов для дії цих препаратів (мала кількість опадів, грудкуватість поля, не здійснено загортання препарату у ґрунт) вони довгий час будуть зберігати свої властивості.

Для мінімалізації негативного впливу післядії гербіцидів необхідно правильно підібирати їх асортимент з урахуванням ґрунтово-кліматичних та агротехнічних умов і чутливості культур сівозміни. Найбільш ефективними заходами з зменшення негативного впливу післядії гербіцидів є дотримання науково-обгрунтованих сівозмінах, чергування використання в сівозміні відносно стійких гербіцидів з внесенням гербіцидів з коротким періодом повної інактивації.



З метою недопущення прояву негативної післядії гербіцидів найбільш виправданим буде визначення перед їх застосуванням кислотності ґрунту.

Застосовувати максимально рекомендовану норму витрати гербіцидів з класу сульфонілсечовини буде виправданим лише за умов крайньої необхідності, зокрема у разі надмірної забур’яненості посівів, наявності середньочутливих або перерослих бур’янів. За оптимальної вологості ґрунту, температури і домінуванні чутливих видів бур’янів краще використовувати ці препарати з мінімальними або середніми нормами витрати. Доцільно використовувати персистентні гербіциди з класу сульфонілсечовини у бакових сумішах з 2,4-Д, 2М-4Х, що зменшуватиме ймовірність виникнення резистентності до них у бур’янів і дасть можливість зменшити норми витрати кожного компонента суміші в 1,5-2 рази. Зменшити норму витрати препаратів похідних сульфонілсечовини можна і за рахунок додавання у робочий розчин поверхнево-активних речовин (ПАР) або азотних добрив.

Для запобігання передозування препаратів цієї групи необхідно ретельно перевірити стан обприскувача перед роботою, а по її завершенню вимити бак обприскувача водою з додаванням речовин, які підвищують рівень рН, наприклад, гіпохлориту натрію (25 г/100 л води), аміаку (30 г/100 л води), карбонату натрію (250 г/100 л води).

Ігор Сторчоус, канд. с.-г. наук, Інститут захисту рослин НААН

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram