Наразі ми спостерігаємо непогану перезимівлю озимих культур, зокрема, ріпаку. Однак, хоч невеликий відсоток, але наприкінці осінньої вегетації посіви були уражені низкою хвороб. Пропонуємо науковий прогноз на основі аналізу фітосанітарного спостереження за попередні сезони, а також визначення симптоматики ураження рослин.

Часте повертання ріпаку на те ж саме місце сприяє ураженню чорною ніжкою

Ураження посівів озимого та ярого ріпаку чорною ніжкою впродовж останніх двох років було на невисокому рівні по всі території України.

Чорна ніжка

NB: Найбільші площі ураження культури хворобою були в господарствах Київської (27%), Вінницької (26%), Рівненської (19%), Донецької (16%), Тернопільської (11,4%) областей, де поширення хвороби становило 1,3-4,0% за інтенсивності розвитку 0,3-1,0%. Загинуло в посівах ріпаку від хвороби 2% рослин в господарствах Донецької і 0,2% рослин в господарствах Тернопільської області. Незначне ураження рослин (в межах 0,5-1,0%) простежувалось у господарствах Житомирської, Херсонської областей за інтенсивності розвитку хвороби 0,1-1,0%.

Минулого року на посівах ріпаку ярого розвиток чорної ніжки відзначали в господарствах Київської і Тернопільської областей, за ураження 0,6-1,3% рослин.

Але спекотна погода серпня-вересня 2017 року зумовила незначний прояв інфекційних хвороб, зокрема і чорної ніжки в посівах озимого ріпаку. Так в господарствах Тернопільської області хворобою було уражено 1-2% рослин на 5,3% обстежених площ культури.

NB: Розвиток чорної ніжки на рослинах ріпаку озимого ускладнить  перезимівлю ослаблених рослин, спричинить розвиток кореневих гнилей після відновлення вегетації у 2018 році.

Прогноз. Навесні розвиток хвороби прогнозується від незначного до помірного в окремих осередках за умов поганої аерації ґрунту, прохолодної дощової погоди, вегетації рослин на ущільненому, бідному на поживні елементи, ґрунту, частим повертанням культури на попереднє місце.

Механічне пошкодження рослин може призвести до бактеріозу коренів

Бактеріоз коренів виявлявся восени 2016 року на поодиноких рослинах ріпаку озимого, а навесні 2017 року на 2,55 тис. га або 0,4% обстежених площ.

Бактеріоз коренів

NB: Найбільше поширення бактеріозу спостерігалося в Київській (65%), Вінницькій (46%), Тернопільської (35% обстежених площ) областях, де було уражено 1-5% рослин, осередками 8-10%, за розвитку 0,1-3,5%, що спричинило загибель 1,2% рослин. У господарствах Волинської, Рівненської, Житомирської, Чернівецької, Дніпровської і Черкаської областях бактеріоз виявлений на 2-6% обстежених площ, на яких поширення хвороби становило 1-3%, за розвитку 0,5-3,2%.

Прогноз. Навесні 2018 року бактеріоз коренів уражуватиме рослини озимого ріпаку передусім за умов неякісного передпосівного обробітку ґрунту під посів ріпаку, що спричиняє оголення кореневої шийки; недотримання оптимальних строків сівби, яке знижуватиме зимостійкість рослин за відсутності сталого снігового покриву; утворення тривалої льодової кірки на полях; різких перепадів температур, механічного пошкодження рослин.

Снігова плісень проявляється на перезволожених ділянках

Снігова плісень

Снігова плісень у 2017 році виявлялась навесні в господарствах західних і північних областей у вигляді випрівання окремих рослин або їх загибель у вигляді невеличких осередків, як правило, на перезволожених низинних ділянках поля. В інших областях України хвороба виявлялась лише на поодиноких рослинах.

Прогноз. За сприятливих (виснаження рослин через подовження вегетації під сніговим покривом за не промерзлого ґрунту, утворення притертої льодової кірки взимку й на початку весни; внесення високих доз азотних добрив восени) для поширення умов навесні 2018 року прогнозується прояв снігової плісені від незначного до помірного, здебільшого у західних, північних і центральних областях переважно на перезволожених ділянках з перерослими та недорозвинутими рослинами.

За прохолодної та вологої весни є висока ймовірність поширення несправжньої борошнистої роси

Сприятливі погодні умови зимового періоду викликали навесні 2017 року інтенсивне ураження розеткових листків пероноспорозом. Несправжня борошниста роса була виявлена на 33-76% обстежених площ ріпаку озимого у господарствах Київської, Кіровоградської, Тернопільської, Хмельницької Закарпатської, Рівненської, Івано-Франківської областей, на яких поширення хвороби становило 3-8%, осередками до 17%, за інтенсивності ураження 0,3-5%. У господарствах Чернівецької, Волинської, Львівської, Черкаської, Чернігівської, Житомирської, Луганської, Миколаївської, Херсонської областей несправжня борошниста роса виявлялася на 18-28% обстежених площ ріпаку озимого з ураженням 3,0-9% рослин, осередками до 18%, за розвитку хвороби 0,5-5,0%. Незначне поширення несправжньої борошнистої роси (1-4% уражених рослин, осередками до 7%) спостерігалося в господарствах Сумської, Харківської, Дніпровської, Запорізької областей.

Симптоматика проявлення несправжньої борошнистої роси на різних органах ріпаку

Уражені сім’ядолі

 

Уражені сім’ядолі і перші розеткові листки

 

Загальний вигляд ріпакового поля з жовтими ураженими листками

 

Уражена розетка перед входом рослин в зиму

 

Спороношення збудника хвороби у вигляді сірого нальоту з нижнього боку пластинки

На ріпаку ярому несправжня борошниста роса проявлялась на 80-100% обстежених площ у господарствах Тернопільської і Хмельницької областей з ураженням рослин 1,0-4,1%, за розвитку хвороби 0,1-1,6% Незначне поширення хвороби спостерігалось у господарствах Житомирської і Дніпропетровської областей, де хвороба виявлена на 25-33% обстежених площ з ураженням 2,5- 5,0% рослин і за розвитку хвороби 2-3%.

Обстеження сходів ріпаку озимого восени 2017 року показало, що несправжня борошниста роса була поширена на розеткових листках сходів озимого ріпаку у господарствах Львівської і Тернопільської областей з ураженням 3-8% рослин, за розвитком хвороби 0,8-1,6%. В Київській області хвороба виявлена на 10% обстежених площ з ураженням 3,5% рослин, за розвитку хвороби 0,2%. Несправжню борошнисту росу спостерігали осередково на 10% посівів в Городищенському, Смілянському, Лисянському, Корсунь-Шевченківському, Шполянському районах Черкаської області, де уражено в слабкому ступені до 6% рослин.

Прогноз. З огляду на значний запас інфекції збудника хвороби в рослинних рештках, ґрунті, зараженому насінні і уражених рослинах з осені ріпаку озимого, в 2018 році, за умов прохолодної дощової весни—першій половини літа ймовірний розвиток хвороби від помірного до інтенсивного на ріпаку і ярому.

Немає регіону, де б ріпак не уражувався б чорною плямистістю

Альтернаріоз проявлявся в посівах ріпаку озимого і ярого в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Більш інтенсивно хвороба розвивалася у господарствах Тернопільської, Кіровоградської, Полтавської, Запорізької, Луганської областей на 50-100% обстежених площ ріпаку озимого, кількість уражених рослин становила 3-8%, в осередках 10-14%, за інтенсивності ураження 0,1-5,0%. Ураженість хворобою стручків ріпаку сягала 2-6%.

Симптоматика альтернаріозу на різних органах рослин

Уражені розеткові листки

 

Зовнішні ознаки проявлення хвороби на ліроподібно-перистонадрізаних листках

 

Проявлення хвороби на верхніх видовжено-ланцетних листках

 

Уражена альтернаріозом гілочка ріпаку

 

Уражені стручки

Насіння ріпаку: зліва — уражене альтернаріозом; справа — здорове

 

NB: У Київській, Вінницькій, Закарпатській, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Дніпровській областях хвороба виявлялась на 17-46% обстежених площ, де було уражено 2-4% , в осередках 6-8% рослин, за розвитку хвороби 0,2-4,0%. Ураженість хворобою стручків ріпаку становила 1-5%. На 5-15% обстежених площ посівів ріпаку озимого в господарствах Львівської, Чернівецької, Чернігівської, Сумської, Миколаївської і Одеської областей альтернаріоз уразив 2-5% (в осередках до 8%) рослин, за інтенсивності розвитку 0,2-4%.

На ріпаку ярому розвиток хвороби спостерігався на 27-100% обстежених площ в Дніпровській, Волинській, Тернопільській і Хмельницькій областях на 1-5% (в осередках до 10%) рослин, за інтенсивності ураження 0,1-3%. У Житомирській області хвороба виявлена на 10% обстежених площ, з ураженням 1-2% за інтенсивності розвитку 0,2-1,0% .

Прогноз. У осінній період під урожай 2018 року альтернаріоз проявлявся на розеткових листках повсюди, особливо на ранніх посівах ріпаку озимого. Більш інтенсивне поширення хвороби відбувалося в господарствах західних і центральних областей з ураженням 1-4%, в осередках 6-12% рослин.

Суттєве накопичення інфекції в уражених рештках, насінні капустяних культур створюють передумови для прогнозування повсюдного розвитку альтернаріозу в 2018 році. Особливості розвитку хвороби залежатимуть від погодних умов у період вегетації рослин: за умов високої вологості повітря в період наливу і дозрівання насіння ймовірний епіфітотійний розвиток хвороби, насамперед у загущених, забур’янених, полеглих посівах озимої та ярої культури, за передозування органічних і азотних добрив, за умов випадання атмосферних злив з вітрами після тривалої засухи, за температури навколишнього середовища вище 22°С; за випадання рясних рос в нічні години.

У фазу цвітіння ріпаку прогнозується ураження фомозом

Рак стебла, некроз кореневої шийки виявлено на 11,0 % обстежених площ ріпаку озимого здебільшого в господарствах західних, центральних і південних областей України. Так, у Львівській, Тернопільській, Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Запорізькій, Харківській і Миколаївській областях поширення хвороби становило 2-6%, в осередках до 12% рослин за інтенсивності розвитку 0,1-3%. На 2-10% обстежених площ посівів ріпаку озимого у Закарпатській, Івано-Франківській і Житомирській областях розвиток фомозу спостерігався на 1-5%, в осередках до 8% рослин з інтенсивністю ураження 0,5-2% Ураженість рослин ріпаку ярого фомозом не перевищувала 2%, за інтенсивністю розвитку 0,1-0,2 %.

Симптоматика фомозу на різних органах рослин

Уражений листок

 

Уражене стебло

 

Пікнідіальна стадія Ph. lingam на стеблах ріпаку

 

Округлі пікніди з вивідними отворами Ph. lingam в ураженій тканині стебел ріпаку

 

Вихід пікноспор із пікнід Ph. lingam у вигляді струйних кілець інфекційної мас

 

Діагностичні ознаки фомозу на післязбиральних рештках ріпаку навесні
(сумчаста стадія L. maculans)

Прогноз. Обстеження посівів ріпаку озимого під урожай 2018 року показало, що фомоз був поширений на розеткових листках рослин у господарствах Львівської, Черкаської і Харківської областей з незначним ураженням 4-9% рослин.

Враховуючи наявний запас збудника хвороби на рослинних рештках, в насінні, на уражених рослинах ріпаку озимого; за весняного боронування посівів і нанесенні рослинам механічних пошкоджень, за частих опадів і високої вологості повітря у фазі цвітіння ріпаку в 2018 р. прогнозується розвиток хвороби від помірного до інтенсивного.

Розміщеному ріпаку після нерекомендованих попередників загрожують біла та сіра гнилі

Склеротініоз і ботрідіоз проявлялись у посівах ріпаків північно-західних, центральних та південних областях у вигляді ураження стебел, окремих гілок і стручків. Поширення білої гнилі на рослинах озимому ріпаку перебувало в межах 0,5-2,0%, сірої гнилі 1,0-3,5% з розвитком відповідно 0,1-1,0 і 0,1-0,5%. Перед збиранням озимого ріпаку на білу гниль хворіло 0,5-3,5%, на сіру – 2,0-5%.

Діагностичні ознаки ураження ріпаку білою гниллю

Прикоренева форма проявлення білої гнилі на рослинах

 

Симптоми проявлення стеблової форм білої гнилі

 

Загальний вигляд уражених рослин білою гниллю у фазу зеленого стручка (білостеблість).

 

Уражена стерня після збирання урожаю озимого ріпаку.

Симптоматика проявлення на рослинах сірої гнилі

Зовнішній вигляд ураженої рослини ріпаку сірою гниллю

 

Уражені гілки і стручки сірою гнилллю за високої вологості повітря

 

Насіння ріпаку: зліва — із здорових стручків; справа — із уражених стручків сірою гниллю

Упродовж червня-липня в результаті тривалої засухи поширення білої і сірої гнилей на рослинах ярого ріпаку було незначним, а ураження стручків поодиноким.

Прогноз. У 2018 р. розвиток гнилей за сприятливих гідротермічних умов (вологість 60-90% і температура повітря 17-27°С у фази цвітіння — зеленого стручка рослин), відбуватиметься передусім на забур’янених, загущених полеглих посівах, на полях, де ріпак розмістили після не рекомендованих попередників (соняшник, льон, коноплі, конюшина, соя, гречка, капуста, огірки).

Ураження білою плямистістю прогнозується на помірному рівні

Біла плямистість (кільцева плямистість, сіростеблість) виявлялася на 5% обстежених площ озимого ріпаку у Миколаївської області з ураженням 1-2% рослин, за розвитку хвороби 0,5-1,5%. Поодиноке ураження рослин спостерігалось в Одеській, Черкаській, Київській, Чернігівській областях.

Симптоми прояву білої плямистості

Проявлення хвороби на сім’ядолях і розеткових листках ріпаку у фазу сходів

 

Розвиток білої плямистості на розеткових листках рослин

 

Проявлення хвороби на ліроподібно-перистонадрізаних листках ріпаку

 

Уражене стебло у фазу зеленого стручка (сіростеблість)

Прохолодна погода наприкінці серпня-початку вересня сприяла осередковому прояву білої плямистості на рослинах озимого ріпаку (фаза розвитку 2-4 листки) урожаю 2018 року у Тальнівському і Уманському районах Черкаської області. Хворобою  в слабкому ступені уражено до 2% рослин на 3,4% обстежених площ. У Миколаївській області в осередках посіву ріпаку озимого на розеткових листках хвороба виявлена на 7-10% рослин.

Прогноз. Беручи до уваги наявність певного запасу інфекції збудника цієї хвороби на уражених рештках капустяних культурах, у зараженому насінні та уражених рослинах ріпаку озимого, за умов прохолодної весни у фази бутонізації-цвітіння рослин, вологості повітря вище 80% впродовж декількох діб, довготривалого зберігання роси на листках ріпаку ймовірний розвиток хвороби у 2018 році на ріпаку озимому буде від слабкого до помірного.

Борошниста роса може в цьому сезоні досягти сильного поширення

У минулому 2017 році хвороба мала незначне поширення в окремих центральних і південних областях України і виявлялася на поодиноких рослинах. Більш інтенсивне ураження посівів спостерігалось у господарствах Кіровоградської області (Маловисківський р-н), де було уражено на 10 % обстежених площ 7% рослин, з розвитком хвороби 4%.

Симптоми проявлення на рослинах борошнистої роси

Загальний вигляд уражених рослин ріпаку борошнистою росою

 

Симптоми проявлення хвороби на стручках ріпаку

Прогноз. За сприятливих для розвитку борошнистої роси умов упродовж вегетації (суха спекотна погода або чергування тривалих засух з короткочасними дощами, тривала втрата тургору листків; недотриманні сівозміни і просторової ізоляції між капустяними культурами, внесення високих доз азотних добрив) і наявності запасу інфекції в рослинних рештках у 2018 році прогнозується розвиток хвороби на ріпаках від помірного до значного.

Циліндроспороз можливий за сприятливих погодних умов

Світла плямистість проявився у посівах ріпаку озимого Тернопільської і Черкаської (Смілянський р-н) областей. Хвороба поширювалася в основному у фазу розетки-цвітіння рослин. В господарствах Тернопільській області уражено в слабкому ступені 3,0-4,0% рослин на 27,0% обстежених площ, в Черкаській області — 3,5% рослин на 10% обстежених площ.

Симптоматика циліндроспоріозу

Проявлення циліндроспорозу на розеткових листках озимого ріпаку (початок розвитку хвороби)

 

Формування конідіального спороношення Cylindrosporium concentricum на розеткових листках ріпаку

 

Зовнішній вигляд уражених молодих рослин (фаза сходів)

 

Проявлення хвороби на ліроподібно-перистонадрізаних листках

 

Інтенсивно уражені листки ріпаку циліндроспорозом

 

Загальний вигляд уражених циліндроспорозом рослин озимого ріпаку навесні після перезимівлі

 

При обстеженні сходів ріпаку озимого восени 2017 року циліндроспоріоз виявлений на розеткових листках в Тернопільській області на 15,5% обстежених площ з ураженням 4,5% рослин.

Прогноз. За сприятливих для розвитку циліндроспоріозу умов протягом вегетації (висока насиченість повітря вологою, мряка, часті дощі, тумани, вітряна погода), наявності запасу інфекції в рослинних рештках і насінні у 2018 році можливий осередковий розвиток хвороби на озимому ріпаку від помірного до значного.

Вертицильозне і фузаріозне в’янення поширене у сівозмінах, насичених капустяними

Ці хвороби виявлялись у посівах озимого і ярого ріпаків на поодиноких рослинах, які в результаті ураження в’янули і гинули, або передчасно дозрівали у фазу молочно-воскової стиглості з  щуплим насінням. Ураженість рослин культури коливалась в межах 0,3-2,5% (дані НУБіПУ).

Симптоми проявлення вертицильозного в’янення

Симптоми проявлення вертицильозного в’янення на стеблах рослини у фазу зеленого стручка

 

Формування мікросклероціїв Verticillium dahliae в нижній частині стебла рослин (фаза технічної стиглості) 

 

Симптоми проявлення фузаріозного в’янення ріпаку

Зовнішній вигляд ураженої рослини озимого ріпаку фузаріозним в’яненням (в’янення і передчасне дозрівання рослин)

 

Розвиток грибниці і формування конідіального спороношення Fusarium oxysporum в нижній частині уражених стебел рослин (за умов високої вологості повітря)

 

Зовнішній вигляд хворої рослини в результаті зараження збудником фузаріозного в’янення на ранніх етапах її розвитку

 

Проявлення фузаріозного в’янення на стерні і післяжнивних рештках (за умов високої вологості повітря).

Прогноз. Враховуючи певний запас інфекції вертицильозного і фузаріозного в’янення в рослинних рештках і ґрунті, за сприятливих для розвитку хвороби умов (насичена сівозміна капустяними культурами, посів ріпаку після соняшнику, льону, конюшини, сої, коноплі, які уражуються цими збудниками хвороби) у 2018 році ймовірний осередковий розвиток хвороби від слабкого до помірного.

Через слизистий бактеріоз рослини гинуть та покриваються слиззю

За даними НУБіПУ, у господарствах центральних і південно-східних областях уразив у фазі бутонізації 0,1-0,8% рослин; у фазі зеленого стручка — 0,5-2,0% рослин, що спричинило в’янення, ослизнення, загнивання і відмирання окремих органів або всієї рослини.

Симптоматика слизистого бактеріозу

Загальний вигляд ураженої рослини ярого ріпаку слизистим бактеріозом (фаза зеленого стручка)

 

Зовнішній вигляд відмерлої ураженої рослини ярого ріпаку слизистим бактеріозом

Прогноз. У 2018 році за наявного запасу інфекції слизистого бактеріозу в ґрунті на неперегнилих рештках уражених рослин, в насінні, за сприятливих гідротермічних умов у фази бутонізації-цвітіння рослин ріпаку ярого (впродовж 4-5 днів температура повітря 20-25°С, вологість повітря — вище 80%, часті проливні дощі, вітряна погода) прогнозується розвиток хвороби від помірного до інтенсивного.

Іван Марков,
професор НУБіП України

Фітосанітарний стан посівів ріпаків озимого і ярого у 2017 році і  прогноз розвитку хвороб у 2018 році складений на основі звітів обласних відділів прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в сфері насінництва та  розсадництва Держпродспоживслужби України.