Навколо пестицидів, не зареєстрованих у країні-виробнику, існує багато міфів. Більше того в українському парламенті намагаються проштовхнути закон, який відкриє в країну доступ для незареєстрованих небезпечних речовин. Однак як зазначають у ГС «Українська промислова асоціація захисту рослин», більшість міфів про незареєстровані пестициди можна спокійно розвіяти. Про це пише Agravery.com.

Безпечність. В Асоціації зазначають, що навіть якщо пестициди раптом виявляться шкідливими, то не завжди можна це виявити у процесі випробування.

— Негативна дія деяких речовин може проявлятися через термін, який суттєво переважає час, потрібний на дослідження та реєстрацію. Нещодавно в ЄС заборонили використання інсектицидів неонікотиноїдної групи, оскільки вони призводять до масової загибелі бджіл. Але це було виявлено лише через 25 років після початку застосування. Такий досвід варто брати до уваги перед тим, як дозволяти завозити на територію своєї країни новітні речовини, не зареєстровані в країні-виробнику, — розповів голова Української промислової асоціації захисту рослин Сергій Кузьменко.


Науковий регрес. За словами лобістів, відсутність незареєстрованих іноземних пестицидів нібито не дає їм можливості розвиватися в ногу зі світовими тенденціями, однак це не зовсім так.

— Заборона на ввезення пестицидів, не зареєстрованих у країні-виробнику, поширюється лише на промислові партії. Для потреб науки вони ввозяться безперешкодно: для цього необхідна разова заявка та експертиза спеціальних комісій, — пояснив доктор сільськогосподарських наук, професор Національного університету біоресурсів та природокористування України Микола Доля.

Інновації. Цей міф поготів не відповідає дійсності, адже інновації українського АПК стосуються як галузі в загальному, так і конкретно засобів захисту рослин. У першому випадку це — проекти у сферах молекулярних технологій, точного висіву, вирощування культур методами гідропоніки, аеропоніки чи у «розумних» теплицях тощо. У другому — власне виробництво ЗЗР, розробка вітчизняних багатокомпонентних препаратів та інноваційних поверхнево-активних речовин і навіть біологізація захисту рослин.

NB: За словами професора Долі, в Україні біологізації захисту рослин завжди приділяли багато уваги. А в останні роки існує тенденція до виробництва хімічних препаратів на основі діючих речовин шостого і вище класів, які вважаються біологічно активними, а не тільки хімічно синтезованими.

Антиконкурентний ринок. Іноземним виробникам невигідно, щоб в Україні з’явилася можливість створювати власні високоефективні розробки, які будуть значно доступніші по ціні і більше пристосовані до наших умов, ніж іноземні аналоги. Тож вони вони поширюють чутки про неконкурентний ринок.

Резистентність.




— Щороку, вибираючи засоби захисту рослин, ми співставляємо безліч різних пропозицій. Вже не перший рік наше господарство для захисту вирощуваних культур застосовує пестициди та біопрепарати вітчизняного виробництва. Дивлячись на їх результативність у полях, можна з упевненістю говорити, що вони не поступаються зарубіжним продуктам. І до того ж мають адекватну ціну, — розповів про власний досвід головний агроном ТОВ СВК «Пам’яті Декабристів» з Чернігівщини Роман Худина, який розходиться із твердженнями іноземних лобістів.

Оригінальність. В Асоціації зауважують, що мультинаціональні виробники чомусь замовчують проблему фальсифікату світового ринку ЗЗР, а прийняття законопроекту № 6606 може легалізувати потік фальсифікованих пестицидів. Це на противагу тому, що в інших країнах «пестицидне» законодавство стає все більше жорстким.

Панацея від проблем. Регуляцію використання пестицидів треба вирішувати комплексно, зазначають в асоціації.

— Україна не відмовляється від світового досвіду, але візьме від нього лише найкраще і побудує власну стратегію досягнення успіху, — резюмує Сергій Кузьменко.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram