Основа майбутнього врожаю зерна озимих культур закладається з осені, із розумного підходу до вибору сорту, попередника, обробітку ґрунту, організації заходів захисту від шкідливих організмів, дотриманню інших рекомендованих елементів технології вирощування культури. Науковці ДУ Інститут зернових культур НААНУ сформували ключові рекомендації, на що треба звернути увагу агровиробникам під час підготовки до посівної.

Найбільш економічно вигідним та радикальним засобом контролю більшості хвороб є вибір та сівба стійких сортів, які здатні повніше реалізувати свій біологічний потенціал урожайності.

NB: Обираючи стійкі сорти виробники заощаджують на використанні інсектицидів та фунгіцидів.

Рекомендуємо вирощувати у господарстві не один сорт пшениці озимої, а 2-3, які мають генетичні за ознакою стійкості відмінності. За таких умов, як правило, нові вірулентні біотипи і раси патогенів накопичуються повільніше, і у такий спосіб подовжуються строки сортозаміни.

NB: Важливим є використання насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями, який повинен бути вільним від інфекції.

Потужним фітосанітарним заходом, який запобігає виникненню епіфітотій хвороб на посівах пшениці та масовому розмноженню шкідників є дотримання сівозмін. Насичення колосовими культурами в полях сівозміни повинно бути не більше 40-50 % із часткою колосових у структурі попередників озимих до 10-15 %.



Велике фітосанітарне значення має вибір попередника.

NB: Як відомо, оптимальними попередниками пшениці озимої є чистий та зайнятий пар, зернобобові, кукурудза, баштанні, багаторічні трави.

Хоча за певних умов ці попередники можуть сприяти підвищенню рівня ураженості хворобами, але в таких посівах спостерігається більша витривалість рослин та висока продуктивність. Використання стерньових попередників для сівби озимих сприяє їх ураженню кореневими гнилями, септоріозом, фузаріозом та іншими хворобами. Підвищується шкідливість спеціалізованих фітофагів, головним з яких в осінній період є хлібна жужелиця. Нерідко виникає потреба інсектицидної обробки проти цього шкідника (ЕПШ 2-3 личинки на м2), який має досить довгий період відродження личинок, що ускладнює боротьбу з ним, бо досить важко визначити період масового відродження личинок та період початку обприскування. Краще використовувати препарати системної дії, що дозволить взяти під контроль ще й деяких внутрішньостеблових шкідників, а також попелицю.

Застосування добрив у відповідності до потреб, за результатами агрохімічних аналізів ґрунту, істотно підвищує регенераційну здатність і стійкість рослин проти пошкоджень шкідниками та ураження хворобами. Внесення органічних добрив покращує умови росту і розвитку рослин, підвищує їх стійкість до хвороб, особливо, які спричиняються ґрунтовими патогенами. Органічні добрива активізують діяльність сапротрофної мікрофлори, внаслідок цього запас інфекції в ґрунті знижується.

Високі дози азотних добрив, незбалансовані за іншими елементами, часто призводять до токсикозу ґрунту, накопичення у ньому патогенних грибів, спричиняють інтенсивне ураження рослин хворобами. Натомість, фосфорні та калійні добрива підвищують стійкість та витривалість рослин.

NB: На родючих ґрунтах недоцільно вносити азотні добрива з осені, оскільки при цьому збільшуються втрати від снігової плісені, тифульозу. Азотні добрива краще вносити частками залежно від розвитку рослин, їх стану.

В обмеженні чисельності шкідників застосування добрив передбачає низку ефектів: використання добрив для безпосереднього знищення шкідників, погіршення умов їх живлення на рослинах, прискорення темпів росту й розвитку рослин та підвищення стійкості щодо пошкоджень.



Обробіток ґрунту під посів пшениці озимої залежить від попередника і повинен забезпечувати сприятливий водний режим для одержання добрих своєчасних сходів, а також росту й розвитку рослин на всіх етапах онтогенезу, що зумовлює підвищення стійкості рослин до кореневих гнилей та інших шкідливих організмів.

NB: Правильне й вчасне застосування системи обробітку ґрунту сприяє як безпосередній загибелі ґрунтових шкідників, так і значному зниженню темпів їх розмноження, виживання й помітного зменшення чисельності та шкідливості.

Обробіток ґрунту важливо проводити своєчасно, зосередивши увагу на знищення рослинних решток шляхом подрібнення і заробки в ґрунт, проведення обробітку ґрунту в найбільш вразливі стадії шкідників.

Безперечно, глибока полицева оранка значно знижує кількість заразної основи у ґрунті, володіє високим фітосанітарним ефектом і проти інших шкідливих організмів, але потреба зменшення енерговитрат та заощадження ґрунтової вологи спонукають застосовувати мінімальний аж до нульового обробітки ґрунту. У зв’язку з цим, виникає потреба використання хімічних заходів захисту під час вегетації.

У сучасній технології вирощування пшениці озимої вибір строків сівби залишається одним із головних її елементів. Сівба в оптимальні строки забезпечує економічну рентабельність, сприяє одержанню високих урожаїв та доброї якості продукції при загальному задовільному фітосанітарному стані посівів. При виборі строків сівби необхідно виходити із конкретних природних умов та біологічних особливостей сорту. Особливо важливе значення має запас продуктивної вологи у ґрунті та температура. Ці показники найбільше впливають на якість сходів, ріст рослин, появу, поширення та розвиток хвороб і шкідників, бо вони безпосередньо регулюють ритми росту рослин та шкідливих організмів.

Ранні строки призводять не тільки до переростання рослин та зниження їх зимостійкості, але і часто значно пошкоджуються пшеничною, шведською, гессенською мухами, опомізою пшеничною, злаковими попелицями, цикадками, мишоподібними гризунами. На цих посівах цикадки, попелиці, кліщі та інші сисні шкідники не тільки безпосередньо шкодять, а й переносять збудників вірусних хвороб. При ранніх строках сівби вже в осінній період можуть набути значного поширення кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, бура іржа та інші плямистості листя, зростає кількість заразної основи хвороб, що перезимовує. Раніше проявляється шкідлива дія цих хвороб навесні, частіше виникає потреба хімічного захисту.



Небажане також запізнення із сівбою. Якщо рослини не встигають з осені нормально розкущитися, то входять у зиму зі слаборозвиненою кореневою системою та надземною частиною і неефективно використовують запаси вологи у ґрунті, більше пошкоджуються в період зимівлі. У таких посівах ріст рослин навесні затримується і посилюється шкода від озимої та весняного покоління гессенської й пшеничної мух, клопа черепашки, пшеничного трипса, а інколи й хлібних пильщиків та злакових попелиць.

NB: Більш стійкі до хвороб сорти пшениці озимої можна висівати у допустимі ранні та пізні строки без значного ризику ураження їх хворобами та зниження врожаю зерна.

Мають значення і норми висіву та густота рослин, які значною мірою формують мікроклімат агроценозу і суттєво впливають на розвиток хвороб. У загущених посівах пшениці створюються сприятливі умови для розвитку збудників кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої іржі. Зріджені посіви сприяють інтенсивному ураженню рослин септоріозом.

Глибина загортання залежить від крупності насіння, строків сівби, біологічних особливостей сорту і ступеня зволоження верхнього шару ґрунту. Вона повинна сприяти отриманню дружніх і вирівняних сходів пшениці. Глибоке загортання насіння пшениці озимої сприяє ураженню проростків збудниками пліснявіння, кореневих гнилей, сажкових хвороб.

Взагалі весь комплекс агротехнічних заходів, включаючи сівозміни, попередники, системи обробітку ґрунту, удобрення тощо, повинен забезпечувати повну реалізацію потенційної стійкості рослин до шкідливих організмів за рахунок створення більш сприятливих умов для культури і несприятливих для шкідників і хвороб.



На жаль, запобігти недобору врожаю пшениці від шкідливих організмів застосуванням лише агротехнічних та організаційно-господарських заходів неможливо. У сучасній технології вирощування пшениці озимої важливим прийомом є протруювання насіння, як загальний профілактичний захід.

NB: Доведено, що ніякий інший захід хімічного захисту не забезпечує такої окупності та екологічної безпеки, як протруювання.

Список препаратів, зареєстрованих і дозволених до використання в Україні, щорічно публікується у “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

Вибір протруйника проводять залежно від спектра фунгітоксичної дії та рівнів захисної спроможності діючої речовини препарату щодо збудників хвороб, їх видового складу на основі фітоекспертизи насіння, апробації насіннєвих посівів, з урахуванням зональних рекомендацій з технології вирощування пшениці озимої. Якщо є вірогідність поширення наземних (злакові мухи, цикадки, попелиці) та ґрунтових (хлібний турун, підгризаючі совки, дротяники та інші) шкідників сходів, особливо за умов сівби після колосових попередників, необхідно провести передпосівну обробку насіння комбінованими інсектофунгіцидними протруйниками.

NB: Для підвищення стійкості рослин до хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруєнням або інкрустацією насіння обробляють мікроелементами, рідкими добривами, регуляторами росту рослин.

Отже, передпосівні агротехнічні заходи зниження шкідливого потенціалу фітофагів та патогенів, підготовка здорового насіння та створення оптимальних умов для проходження осінньої вегетації озимини, набувають вирішального значення з точки зору захисту протягом всього періоду розвитку озимих культур, що створює передумови отримання високої врожайності з гарними показниками якості.

Захист озимих культур від шкідників і хвороб у осінній період: схема

Строк проведення заходу Шкідливі організми та умови проведення заходу Зміст заходу захисту
Липень-серпень (допосівний період) Обмеження чисельності та шкідливості комплексу шкідливих організмів, зокрема, в початковий період росту й розвитку рослин (хлібний турун, злакові мухи й попелиці, цикадки, кореневі гнилі, борошниста роса, бура листкова іржа, септоріоз, вірусні та мікоплазмові хвороби). Добір кращих попередників з урахуванням фітосанітарного стану кожного поля, структури посівних площ сільськогосподарських культур у сівозміні, максимальне обмеження колосових попередників, впровадження волого- і енергозберігаючих технологій обробітку ґрунту та оптимальної системи удобрення у відповідності з зональними рекомендаціями.
Серпень-вересень (передпосівний період (за 2–3 тижні до сівби — в день сівби) Сажкові хвороби, кореневі гнилі, плямистості листя, пліснявіння насіння, снігова плісень, борошниста роса, бура листкова іржа, септоріоз. Протруєння насіння із зволоженням або водними суспензіями (10 л/т). Вибір препаратів у залежності від спектра фунгітоксичної дії та рівнів захисної спроможності стосовно комплексу хвороб, видовий склад і господарську значимість яких визначають фітоекспертизою насіння, апробацією насіннєвих посівів, з урахуванням зональних та господарських особливостей вирощування зернових культур і окупності затрат на захист рослин. Системні протруйники краще використовувати безпосередньо перед сівбою.
Вересень (за 1–5 днів до сівби) Хлібний турун, підгризаючі совки, інші ґрунтові шкідники в разі сівби після колосових попередників. Передпосівна обробка насіння дозволеними інсектицидами.
Вересень – жовтень (період сівби) Обмеження розмноження багатьох видів шкідників (хлібний турун, злакові мухи, попелиці та ін.) і розвитку хвороб(кореневі гнилі, борошниста роса, бура листкова іржа, плямистості листя та ін.), пошкодження ними насіння, проростків і сходів, формування повноцінного посіву з підвищеною стійкістю чи витривалістю проти комплексу шкідливих організмів. Маневрування строками сівби залежно від сортів, попередників, удобрення і умов зволоження ґрунту: після кращих попередників за умов достатнього зволоження сівбу проводять у другу половину оптимального періоду; після інших попередників і за нестачі вологи в ґрунті пов’язують з допустимим для сівби зволоженням ґрунту на глибині загортання насіння.
Вересень –жовтень (сходи – початок кущіння) Цикадки більше 50 на 1м2, злакові попелиці та злакові мухи 100 чи 40-50 на 100 помахів сачка, відповідно. Крайові або суцільні обробки добре розвинених посівів ранніх строків сівби на початку масового заселення шкідниками.
Личинки хлібної жужелиціу фази сходи–3-й листок за чисельності 1–2 екз. на кв.м, початок кущіння 2–3 екз. на кв.м і більше. Суцільні обробки посівів після колосових попередників одним із дозволених інсектицидів.
Жовтень (кущіння) На посівах ранніх строків сівби. Борошниста роса, бура листкова іржа за інтенсивності ураження 1%, септоріоз листя — 5%, у разі появи хвороби і за умов достатнього зволоження обприскування посівів системними фунгіцидами при досягненні критичного порогового рівня ураження однією з основних хвороб. Обприскування посівів проти хвороб листя тими ж фунгіцидами, що й у фазі виходу в трубку.
Осінь – зима (кущіння) Полівки та інші мишоподібні гризуни (3–5 і більше колоній на га). Розкладання зернових принад та брикетів або ж внесення в нори аміачної води — 150-200 г/нору.

 

Т.М. Педаш, О.О. Педаш, канд. с.-г. наук,

ДУ Інститут зернових культур НААНУ

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram