— Ми вирощену продукцію в основному експортуємо закордон, сертифіковані в «Органік Стандарт» та є єдиними в цій частині Європи, хто сертифікований за Naturland. Пройшовши цю сертифікацію ми можемо продавати свою продукцію в Європі, зокрема в Німеччині, — розповів Леонід Ільчишин, заступник директора з виробництва ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО».

З самого початку своєї кар’єри Леонід Ільчишин працював хіміком в агрохолдингу, але зізнається: це було не його.

—  Мене цікавило органічне виробництво тому вирішив працювати у цьому напрямку. Свій перший досвід у органічному виробництві я здобув у ПП «Галекс Агро», де працював головним агрономом. Тут ми вирощували дуже багато культур, був також великий досвід з тваринництвом, зокрема, щодо вирощування та заготівлі кормів.

«Ми вчилися, аби відпрацювати технологію, побачити,
як воно насправді буде…»

Вирощувати органічний цукровий буряк у промислових масштабах досі в Україні ніхто не брався. Тому у ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» вирішили не тільки спробувати, а й навчитись та випрацювати власну технологію під свої ґрунтово-кліматичні умови.

— Ми вчилися, аби відпрацювати технологію, на своїх землях, у наших умовах з нашою технікою і спеціалістами — що ми зможемо виростити і побачити всі нюанси, не тільки щодо вирощування, а найголовніше — переробки, бо ще досі ніхто не переробляв в Україні органічний буряк, щоб з нього вийшов органічний цукор. Ще й до того сертифікований, — наголосив Леонід Ільчишин.

Площа, яку відвели під органічне вирощування цукрового буряку, становила 50 га. Спочатку це поле планували під вирощування органічної сої. Восени тут провели оранку, а навесні — ранньовесняне закриття вологи боронами. Також до посіву провели три культивації різними культиваторами на різні глибини для того, щоб знищити бур’яни та вирівняти поле, зокрема, працювали компактором UNIA, польського виробництва, та Great Plains Discovator 8328.

Насіння обрали української селекції — Інституту цукрових буряків НААН — сорт Злука. Чому саме української селекції? Бо тут відразу зробили ставку на адаптативні властивості сортів, а при органічному вирощуванні — це дуже важливо.  

— Вирішили сіяти гібриди нашої селекції. Ми нічим не протруювали, бо це заборонено, хоча є біологічні препарати, але їх ми теж не використовували. Ми свідомо брали саме українську селекцію, бо це сорт, який вирощувався дуже довго, адаптований до хвороб. Хто до нас не приїжджав — всі були просто шоковані, чому нема хвороб, як він себе так гарно почуває без системи захисту. Але це основна заслуга — української селекції, він адаптований до наших умов, — розповідають рівненські аграрії.

Удобрення: було внесено під культивацію навесні по 6 т/га органічного добрива «БіоАктив», яке виготовляють у Львівській області.

Сівбу здійснювали сівалкою Väderstad Tempo V12 у парі з трактором Massey Fergusson 8670. Норма висіву 200 тис. насінин.

Строки сівби — пізні, 9-10 травня.

— Сівалка Väderstad Tempo V12, безумовно, дуже цікава і дуже класна. По-перше, вона дуже якісно сіє. По-друге, дуже стабільно тримає глибину. Якщо ми задаємо глибину 3-4 см, то незважаючи на різні перепади, нерівності, вона ідеально сіє. Сівалка Väderstad Tempo V12 для агровиробника — це як автомобіль мерседес, — не приховує позитивного враження заступник директора.

 

На третій день після сівби провели досходове боронування. Планували провести ще одне боронування, але оскільки замість 200 тис. схожих насінин на гектар тут отримали набагато менше, то довелось змінити технологію.


Боротьба з бур’янами. Міжряддя обробляли німецьким культиватором Schmotzer, а в рядках використовували ручну працю: чотири рази за час вегетації проходили культиватором, і три рази жінки сапали в ручну.

Щодо інсектицидного захисту, то його тут не застосовували. Адже завдяки пізнім строкам сівби, вдалось уникнути пошкоджень: коли у ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» тільки сіяли буряк, вже відбувався активний розвиток сірого бурякового довгоносика. На час отримання сходів шкідник вже паразитував на посівах, які були посіяні набагато раніше.  

Фунгіцидного захисту цукрові буряки у ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» теж не отримували. Агровиробники запевнили, генетичний потенціал та адаптативні властивості українського сорту дозволили виростити здорові буряки.

— Хоч і декому це виглядало смішно, що ми наймали людей, але в нас позиція трохи інша: ми на той час працевлаштували близько 80 жінок. Спочатку ми навіть планували, що будемо його і копати вручну. По-перше, ручне збирання буряку набагато якісніше — чистіший буряк. Але нам це не вдалось, бо ми мусіли наш буряк переробляти першими на заводі через те, щоб він не змішався з іншим — хімічним, тому ми найняли комбайн і викопали його за дві доби. Отримали врожайність близько 300 ц/га, цукристість — від 15 до 16,1. Навіть на заводі були здивовані, як ми змогли отримати таку цукристість, — поділився досвідом Леонід Ільчишин.

Отримати органічний цукор виявилось справою непростою

У цьому переконались рівненські аграрії, коли почали готуватись до збору врожаю та підшукувати цукровий завод для переробки. Як виявилось, у нас є мало зацікавлених поексперементувати. Хоча керівництво Гнідинського цукрового заводу, що на Волині, погодилося взяти участь у цій справі.

— Багато скептиків переконували нас, що на українському цукровому заводі ми не зможемо отримати органічний цукор, оскільки під час виробництва цукру до нього додається чимало різних хімічних речовин. Але на заводі нас запевнили, що нічого додавати не будуть, технолог розписав нам схему, фактично — додатково, що може бути при виробництві цукру — це вапно. Більше того, під час виробництва цукру на заводі був представник нашого підприємства та інспектор «Органік стандарт», — поділився досвідом директор з виробництва.

Виготовлений цукор планують реалізовувати як в Україні, зокрема, обдумують можливість продажу розфасованим у стікери, так і експортувати закордон.

— Нам ніхто не вірив, що ми зможемо, але ми казали, що поки не спробуємо, доти не будемо знати. Це наш такий досвід, — кажуть рівненські аграрії.

Наступного року у ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» планують збільшити площі під вирощування органічного цукрового буряку, використовуючи цьогорічний досвід та здобуваючи новий. Також читайте  “Органік-тренд: соя”.

Валентина Кравець