Аграрні рекорди, які ще десятиліття тому здавались неймовірними, тепер стають дійсністю. Експерти ринку вже сміливо говорять про 100 млн т врожаю, які можуть збирати українські агровиробники, зокрема, якщо вдасться досягти вищих показників врожайності сільськогосподарських культур. Основою таких досягнень, безумовно, є агротехнології, які українські аграрії почали активно впроваджувати впродовж останнього десятиліття. Застосування інноваційних систем захисту від світових компаній-оригінаторів дозволило вберегти врожаї від шкідливих організмів бур’янів, збудників хвороб та шкідників. Однак, вже три роки як українські агровиробники не мають доступу до світових інновацій: прийнята правка у грудні 2015 році до ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» закрила наш ринок для нових розробок у сфері захисту рослин. Чим це загрожує українським аграріям? Які тенденції прослідковують на ринку ЗЗР в Україні та світі? Про це йшлося під час семінару «Засоби захисту рослин від лабораторії до ринку», організованого Європейською Бізнес Асоціацією у партнерстві з Асоціацією «Український Клуб Аграрного Бізнесу».

Світ від голоду врятують інновації

Зараз перед усім світом стоять головні виклики, зумовлені зменшенням ресурсів та збільшенням населення планети. Фахівці галузі переконують: нам вже сьогодні треба виробляти на 50% більше сільськогосподарської продукції.

Іванна Боднарчук, керівник відділу розвитку та інновацій компанії Bayer

При цьому кількість землі у нас не збільшується, а навпаки продуктивної землі з кожним роком зменшується. Крім того, змінюється клімат, додає втрат і недбале господарювання. Кожен рік ми втрачаємо близько 12 млн га землі. Відтак, треба працювати над тим, щоб підходи до агровиробництва ставали більш продуктивними та інтенсивнішими, зазначила Іванна Боднарчук, керівник відділу розвитку та інновацій компанії Bayer.

NB: Експерти порахували, скільки землі припадає на одного мешканця землі: якщо у 1950 році на 1 людину припадало 0,5 га землі, то вже в 2014 році 1/5 частина гектару, а в 2050 році буде і того менше 0,16 частина гектару.

При цьому щороку з’являються нові загрози виробництву: чого тільки варті щоразу нові раси вовчка соняшникового?!

На сьогодні із застосуванням ЗЗР ми отримуємо приблизно 60% від потенційної врожайності культур. Наприклад, 10 т/га кукурудзи, що ми збираємо, це 60% з того, що потенційно ми можемо отримувати за наявних технологій. Якщо ми відмовимось від ЗЗР, то одразу втратимо мінімум 30% урожайності, зазначила Іванна Боднарчук.

Сьогодні компанії-оригінатори роблять ставку на впровадження інновацій: ретельно відбирають хімічні молекули на основу для діючих речовин, які будуть максимально ефективними проти шкодочинних організмів та завдаватимуть мінімальної шкоди навколишньому середовищу.

Зі слів Іванни Боднарчук, на виведення одного продукту раніше компанія-оригінатор витрачала приблизно 10 років, на сьогодні цей період подовжений 12 років і більше. Інвестиції на один продукт сягають 250 млн доларів США.

Для того, щоб вивести один продукт, ми маємо промоніторити більше 10 тис. хімічних речовин, з яких відбираємо тільки 100-500 шт. Останні перевіряються на ефективність та безпечність для довкілля. Раніше цю перевірку робили на останніх етапах, тепер  одразу. Після цього залишається 2-10 хімічних речовин. Далі відбуваються сотні випробувань речовин у полі в різних кліматичних умовах. Тоді проводиться оцінка з усіх сторін як продукт працює в жарких, посушливих, вологих умовах, як тримається на рослині та наскільки він схильний до випаровування, зазначила Іванна Боднарчук.

І тільки після аналізу сотень досліджень у різних ґрунтово-кліматичних умовах визначаються рекомендації до реєстрації того, чи іншого продукту вже у конкретній країні. Таким чином, від моменту лабораторії до застосування препарату на полі фермером проходить період більше 10 років.

Інновації із запізненням: як одне слово в законі залишило українських виробників осторонь світових відкриттів у захисті рослин?

Вже три роки триває ситуація, за якої українські аграрії позбавлені можливості застосовувати передовий світовий досвід у сфері захисту рослин: у грудні 2015 року була прийнята правка до ЗУ «Про пестициди і агрохімікати», яка забороняє завозити на випробування препарати, які не зареєстровані в країні виробництва. Цією правкою український ринок став закритим для інновацій на ринку захисту та іноземних інвестицій. Більше того, ситуація потрапила у замкнуте коло.

Річ в тім, що не завжди можливо для компанії-оригінатора провести реєстрацію діючої речовини у країні виробництва. Адже хвороби, бур’яни, шкідники нетипові для усього світу. Наприклад, компанія-оригінатор не має можливості зареєструвати продукт проти вовчка соняшникового в країнах, де взагалі немає такої проблеми у посівах соняшнику. На чому там можна здійснити випробування? А тому продукт не можливо навіть перевірити проти цього об’єкта, повідомила Іванна Боднарчук.

Такий підхід до реєстрації змушує українських виробників залишатись за бортом інноваційного розвитку систем захисту рослин.

Таким чином українські фермери втрачатимуть свою конкурентноздатність на світовому ринку. Більше того, страждає й інвестиційний клімат країни та імідж загалом на міжнародному ринку. На сьогодні 90% нових ЗЗР, які ми б хотіли ввезти в Україну та зареєструвати, залишаються фактично заблокованими, зазначила експерт.

NB: Через ситуацію із ввезенням нових препаратів ЗЗР, світові гігнати компанії-оригінатори зменшили вже інвестиції в Україну на 60%.

За три роки дії обмеження український ринок ЗЗР вже відкинутий на 6 років порівняно з іншими європейськими країнами. На ринку виникло штучне антиконкурентне середовище, переконані експерти.

Зі слів учасників ринку, правка до ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» вийшла в доволі непрозорий спосіб: під час другого читання внесли заміну одного слова «агрохімікати» на «агропестициди». І тепер неможливо ввести зразки невелику кількість препарату для держвипробовувань.

Наталія Гусєва, менеджер по роботі з державними органами компанії Bayer

Йдеться про ввезення препарату від 100 г до кількох кілограмів, необхідна кількість зразка обраховується відповідними уповноваженими держустановами, розповіла Наталія Гусєва, менеджер по роботі з державними органами компанії Bayer. Ввезення зразків відбувається під дуже жорстким контролем, за цим слідкують і митниця, і Державна екологічна інспекція та інші уповноважені органи. Після випробовування інститут пише звіт як, де і яким чином відбувалось випробування препарату,а врожай, на якому здійснювались випробовування спалюється. Тобто немає жодної загрози, що хтось зазнає якоїсь шкоди.

Сьогодні всі учасники ринку стурбовані такою ситуацією, натомість законотворці абсолютно не поспішають її виправляти: вже 6 разів законопроект про скасування цієї правки був у порядку денному Верховної Ради України та жодного разу не потрапив на голосування.

Віктор Погорілий, координатор Агрохімічного Комітету Європейської Бізнес Асоціації

Ми підрахували статистику: щорічно затверджується Міністерством екології та природних ресурсів за погодженням з МОЗ план державних випробувань, куди вносяться усі препарати, які в цьому році планують випробовувати. Цей план є у відкритому доступі. Так-от, якщо у 2015 році в план держвипробувань було внесено приблизно 86 препаратів оригінальних і 59 генеричних продуктів українського виробництва, то у 2018 році вже було внесено всього 57 оригінальних препаратів і 73 генеричних продукти українського виробництва, розповів Віктор Погорілий, координатор Агрохімічного Комітету Європейської Бізнес Асоціації.

Зрозуміло, що така ситуація є вигідна певним зацікавленим колам та, цілком ймовірно, українським виробникам генеричних препаратів. Щодо самої системи державних випробувань та реєстрації препаратів в Україні, компанії-оригінатори не мають зауважень. Так, зі слів Віктора Погорілого, українська система державної реєстрації не відрізняється від реєстрації в ЄС та США, здійснюється прозоро та відкрито.

До речі, за реєстрацію кожного препарату компанії-оригінатори сплачують до державного бюджету близько 1 млн грн. Зараз ці кошти держава теж недоотримує.

Відтак, на сьогодні і компаніям-оригінаторам, і агровиробникам доводиться очікувати появи політичної волі на те, щоб українське агровиробництво могло і надалі розвиватись на рівні із світовим.

Підготувала Тетяна Тимошенко

 Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram