17 червня набуває чинності Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». За допомогою юристів ми розібралися, що нового він принесе, та як вплине на роботу майбутніх і вже існуючих компаній.

 

З часів незалежності України існування ТОВ регулювалось законом «Про господарські товариства». Він незручний, застарілий, з багатьма прогалинами. Тому нового закону про ТОВ українські підприємці чекали, як мани небесної. І дочекалися. Очікується, що він забезпечить гарні умови для створення та розвитку товариств, надасть можливість запобігати і ефективно вирішувати корпоративні конфлікти та взагалі покращить бізнес-клімат у країні. Чи буде закон працювати так, як це від нього очікують — покаже час. А ми розкажемо про найвизначніші аспекти цього документу.

NB: По-перше, закон вводить новий для України інструмент — корпоративний договір. По-друге, кількість учасників ТОВ не обмежується (раніше — не більше 100 осіб). По-третє, учасники мають внести вклади не пізніше 6 місяців після держреєстрації товариства (раніше був рік). По-четверте, тепер учасник, який має частку від 50% та більше, має отримати згоду інших учасників ТОВ на вихід з товариства. І по-п’яте, встановлюються правила про значні правочини та правочини із заінтересованістю.

А тепер докладніше про ці та інші нововведення.

Як буде формуватися статутний капітал?

Якщо раніше учасники ТОВ мали здійснити внески протягом року після реєстрації товариства, то тепер цей термін скоротили до 6 місяців. Цей строк можна змінити на загальних зборах, але за зміну мають проголосувати 100% учасників.


Якщо хтось з учасників не сплачує свою частку за 6 передумовлених місяців, йому надсилається попередження і надається бонусний строк для сплати — 30 днів. Якщо частка все одно не сплачується, то скликаються загальні збори. Там вирішують: чи виключити учасника, чи зменшити статутний капітал на розмір неоплаченої частки, перерозподілити цю частку між іншими учасниками, чи ліквідувати товариство.

Що таке корпоративний договір та як він працює?

NB: Увага: одне з головних нововведень закону! Корпоративний договір — це документ, який надає учасникам ТОВ можливість дуже гнучко та чітко визначити свої права та повноваження.

За допомогою договору можна урегулювати багато питань. По-перше, ми можемо чітко передбачити умови, за яких учасники матимуть право купити чи продати, а товариство — викупити долю, голосувати, обов’язки щодо управління компанії. Раніше усі ці положення просто ніде було прописати — договір не працював, а до статуту все це не впишеш.

Кілька місяців тому у силу вступив окремий закон по корпоративних договорах, який вже полегшив життя підприємцям. В цьому законі дуже чітко визначається положення сторін. А в новому законі про ТОВ, навпаки, сторони договору дуже розмиті. Закон лише говорить, що однозначно однією зі сторін має бути учасник, чи декілька учасників ТОВ. Другою стороною, окрім учасників, можуть бути кредитори, потенційні інвестори, члени правління.

— В корпоративних колах є цікава ідея, як зробити цей договір інструментом приховування реальних власників бізнесу. Розповідаю. Номінальний власник, який вказаний в реєстрі, зможе заключити корпоративний договір з реальним власником. І тоді реальний не просто зможе легально надавати інструкції номінальному, а ще й отримає право викупу долі за 1 гривню у будь-який час. Важливо, що корпоративний договір є конфіденційним, — розповів Максим Лебєдєв, партнер юридичної фірми GOLAW.

Максим Лебєдєв, партнер юридичної фірми GOLAW

Що таке значні правочини та правочини із зацікавленістю?

Зверніть увагу на два важливих нових поняття, які вводяться законом. Це значні правочини та правочини із зацікавленістю.

Значні правочини — це угоди, на прийняття яких треба отримувати згоду загального зібрання або уповноваженого органу, наприклад, наглядової ради. Вони мають підвищений інтерес для компанії, або підвищену вартість, відповідно, є ризик того, що компанія може втратити якісь активи.


Зверніть увагу: якщо вартість майна, яка є предметом угоди, перевищує 50% від вартості чистих активів, тоді така угода має узгоджуватися загальними зборами. Цю норму змінити не можна.

— У зв’язку з цим положенням вже зараз у багатьох клієнтів виникають питання. Наприклад, якщо наша компанія є неприбутковою, вона збиткова за останній період. Яким чином ми маємо розрахувати 50% чистих активів і визначити, чи не перевищує ця угода цей відсоток чи ні? Якщо підійти формально до цього питання, тоді всі угоди для такої компанії будуть перевищувати 50% чистих активів. І всі вони в обов’язковому порядку потребуватимуть узгодження всіма учасниками ТОВ на загальних зборах. Яке рішення? Ми розуміємо, що збирати загальні збори завжди дуже важко. Як варіант, можна використовувати таку схему. На початку року збирати загальні збори засновників, де погоджувати, що всі важливі угоди автоматично узгоджуються всіма. А наприкінці року, коли вже є список певних угод за рік,затверджувати їх на одних загальних зборах. Таким чином, вам не треба збирати збори під кожну угоду.

Друге — це правочини із зацікавленістю. Це угоди, які укладаються товариством та одним з наступних осіб: посадовою особою, афілійованою особою, учасниками, які мають угоду з афілійованими особами чи мають більше, ніж 20% установчого капіталу компаній, також угоди товариства із юрособами.

У своєму статуті ви можете урегулювати ці угоди, щоб, можливо, обмежити можливості директора чи афілійованих осіб укладати угоди товариства. Але якщо у вас таких угод немає або ви не хочете їх обмежувати, просто вкажіть в статуті, що угоди із зацікавленістю не потребують загальних зборів учасників чи наглядової ради. Так усі питання від банків, контрагентів відпадають, — роз’яснив Максим Лебєдєв, партнер юридичної фірми GOLAW.

Впроваджується додаткова відповідальність для директора

Переживати з цього приводу не треба, але знати зайвим не буде. Ця відповідальність стосується не лише директора, а всіх посадових осіб товариства. До них належать члени і голова наглядової ради, дирекція і будь-які інші посадові особи, яких ви вкажете в статуті.

За які порушення посадова особа нестиме відповідальність? По-перше, директор зобов’язаний повідомляти учасників товариства про зниження вартості чистих активів більше як на 50% порівняно з минулим роком. Якщо він цього не зробить, то нестиме відповідальність. Якщо в результаті буде впроваджена справа про банкрутство, відповідати також буде він.


Закон встановлює низку випадків, коли з посадовими особами можна достроково розірвати трудові контракти без виплати їм компенсацій. Перш за все, це порушення положення про неконкуренцію (члени виконавчого органу або наглядової ради не мають права відкривати профільні ФОПи, або працювати в інших профільних товариствах, інших сфер це не стосується). Єдине виключення — попередня згода всіх учасників.

Ще один привід для розірвання контракту — виникнення конфлікту інтересів. Мається на увазі конфлікт між обов’язком посадовця діяти добросовісно і на користь товариства і особистим інтересом чи інтересом афілійованих осіб, наприклад, родини. У зв’язку з цим закон вводить обов’язкове правило: при вступі на посаду подавати перелік афілійованих осіб. І якщо їх список з часом змінюється, його треба оновлювати.

І останній привід для дострокового розірвання контракту — розголошення конфіденційної інформації.

Крім того, закон встановлює солідарну відповідальність для членів виконавчого органу та членів наглядової ради перед товариством за декілька окремих порушень.

Солідарна відповідальність

Солідарна відповідальність — це відповідальність кількох боржників перед кредитором. Кредитор може притягнути до відповідальності хоч всіх разом, хоч когось одного. Як це відображається в новому законі? Закон передбачає випадки, коли посадові особи несуть відповідальність солідарно з товариством. Це означає, що кредитори можуть звернутися з питань стягування боргу і до товариства, і до посадових осіб.

— Але на практиці все не так просто. Перш за все, треба мати доказ вини цих посадових осіб. Наприклад, рішення суду. Тобто кредитору спочатку треба буде звернутися з позовом до посадової особи, а вже потім він зможе застосовувати правило про солідарної відповідальності. За що посадові особи можуть нести солідарну відповідальність разом із товариством? За збитки, заподіяні своїми діями або бездіяльністю (коли, наприклад, директор не інформує товариство про зменшення активів), відповідальність за введення в оману учасників товариства щодо його фінансового стану. Зокрема, це стосується випадків виплати дивідендів, коли посадові особи надають недостовірну інформацію, в результаті чого розмір активів, з яких виплачуються дивіденди, завищується, — наголосила Ірина Шалінська, юрист практики корпоративного права фірми GOLAW.

Новий порядок збереження документів

Відповідальність за збереження документів, за новим законом, несуть директор та бухгалтер.

NB: Всі папери, які закон зобов’язує зберігати, можна умовно поділити на дві частини: документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності (відповідальний — бухгалтер), і протоколи загальних зборів та інших колегіальних органів товариства, всі редакції статуту, правовстановлюючі документи самого товариства і внутрішні положення (зберігає директор). Ви можете доповнити цей перелік у статуті.

Відповідальність за ці документи законом не передбачена, вона може бути адміністративна чи кримінальна, в залежності від випадку та ступеню вини. Якщо це ненавмисне знищення чи втрата — це штраф від 500 до 1500 грн, якщо зумисне — то кримінальна відповідальність.

Порядок прийняття рішень

Якщо раніше рішення в ТОВ приймалися або більшістю голосів, або кваліфікованою більшістю по окремих питаннях, то тепер буде три категорії. Є питання, рішення з яких можуть бути прийняті лише одностайно усіма учасниками, і є питання, рішення з яких приймаються ¾ голосів всіх учасників (наприклад, зміна розміру статутного капіталу). Змінити це в своїх статутах не можна. Можна лише додати питання, які ви хочете виносити на загальні збори. І вони прийматимуться простою більшості.


Також є низка рішень, які мають затверджуватися одностайно усіма учасниками зборів. Зокрема, це створення органів товариства та визначення порядку їх діяльності, внесення змін до статуту. Наприклад, рішення щодо строку внесення учасниками плату за частку при створенні із 6 місяців може бути збільшено або зменшено в статуті, якщо за це проголосують абсолютно всі. Або встановлення обов’язкової згоди всіх учасників на вихід з товариства. Таку вимогу можна скасувати.

Дивіденди: коли і як виплачувати

Багато змін, згідно з новим законом, торкнеться виплати дивідендів, які тепер мають виплачуватися тільки з чистого прибутку товариства.

NB: Раніше не уточнювалося, з яких грошей дивіденди мають нараховуватися: з чистого чи з нерозподіленого прибутку. Отже, чистий йде на дивіденди, а нерозподілений, згідно нового закону, може бути спрямований лише на збільшення статутного капіталу або на поточну господарську діяльність. І щоб виплатити дивіденди за рік, треба обов’язково підбити річні підсумки і визначити чистий прибуток.

Ще одне питання — щодо виплати дивідендів за минулі роки. В чому проблема: новий закон не дозволяє виплачувати дивіденди за попередні періоди. Тільки за поточний рік.

— Підказка. Я рекомендую не втратити чудову можливість виплатити дивіденди ЗАРАЗ, поки є можливість, по старому закону. Ще раз проаналізуйте ваші статутні документи, подивіться, чи є у вас можливість виплатити дивіденди за 2018-й рік до 17 червня 2019 року. Тому що за новими правилами, ви не зможете це зробити за старі періоди. Ще одне нововведення. Закон передбачає пропорційний розподіл дивідендів, відповідно до розміру часток учасників. Але за умови, що ці частки повністю сплачені. Якщо учасник сплатив частку лише частково, він не може претендувати на дивіденди до повної сплати.

Позитивною зміною є те, що тепер дивіденди можна виплачувати і грошима, і майном чи у будь-якій іншій формі. Чим саме виплачувати — вирішують учасники ТОВ на загальних зборах. Строк для виплати дивідендів — до 6 місяців з дня прийняття рішення, але статутом може бути змінено цей термін. Також є можливість змінювати цей строк у кожному окремому випадку, але для цього також знадобляться загальні збори, — Максим Лебєдєв.

ТОВ не має виплачувати дивіденди у двох випадках. Якщо не здійснило розрахунок з учасниками, які вийшли з товариства самостійно чи були виключені. Та якщо майна товариства недостатньо для виплати чи буде недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Нагадуємо про важливе обмеження щодо нерезидентів. Воно не прописано у законі, щодо нього є окрема постанова МГУ, яка діяла і раніше. Отже, протягом місяця нерезиденту може бути виплачено дивідендів у розмірі не більше 7 млн доларів.

Жодних санкцій за невиплату дивідендів новий закон не передбачає. Але щоб перестрахуватися, можна кожного року збирати загальні збори і вирішувати, що за результатами року дивіденди виплачуватися не будуть.

Як змінити склад учасників ТОВ?

У новому законі є певні умови виходу зі складу товариства. Якщо у учасника більше, ніж 50% долі, він має отримати згоду усіх інших учасників на свій вихід з товариства. Це зробили для того, щоб компанія не ставала банкрутом після виходу великого утримувача частки.

Що можна змінити за допомогою статуту?

У нас є величезна кількість нововведень в законі. І якщо у вас є потреба змінити щось в статуті, ви можете це використати.

Статутом можна додати порядок чи спосіб внесення первісних чи додаткових вкладів учасників, передбачити строк використання оплати вартості частки, яка викуплена учасниками, чи встановити обмеження з виплати дивідендів.

Новий закон дає багато комфортних умов проведення загальних зборів, зокрема й за допомогою віддаленого зв’язку.

— Ви також можете передбачити переважне право учасника вносити додаткові вклади в рамках суми їх часток. Ви можете передбачити переважне право на покупку частки або змінити порядок реалізації переважного права, що іноді заважало учасникам, — кажуть юристи.

Як адаптувати чинний статут до нового закону?

Треба зазначити, що у новому законі є лише три пункти про те, що має бути у статуті. Обов’язково треба зазначити:

• повне та скорочене найменування;
• органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;
• порядок вступу та виключення з товариства.

Тепер в статуті можна не вказувати цілі та предмет діяльності ТОВ, дані про склад учасників, порядок розподілу прибутку та інше. Все, окрім тих трьох пунктів, може вноситися чи не вноситися в статут за рішенням ТОВ.

— Беручи до уваги, що у нас ще нема досвіду користування новим законом, але квітне рейдерська практика, я б не рекомендував щось прибирати з діючих статутів. Наприклад, я б залишив в статуті список учасників. Хай там не буде адреси, але імена залишаться. Це — спокій для вас і проблема для рейдерів, якщо вони вирішать змінити учасників ТОВ. На перший погляд здається, що треба внести до статуту лише три нових пункти — і все. Але ні. Насправді, переписати статут доведеться десь на 80%. Тому що закон змінює багато положень, які, напевно, прописані у вашому статуті: це вихід, вхід та виключення зі складу учасників, правовий статус, майно, органи управління. Закон не каже про те, що вам треба обов’язково привести статут до норми нового закону. Просто через рік він буде недійсним. Тому краще почати переробку статуту вже з 19 червня поточного року, — наголосив Максим Лебєдєв, партнер юридичної фірми GOLAW.

Що треба зробити у зв’язку з прийняттям нового закону?

По-перше, провести міні-аудит діяльності компанії і зрозуміти, чи є у вас проблеми, пов’язані з положеннями зі статуту. Є? Тоді проаналізуйте, чи дає рішення новий закон. Якщо дає, то вже зараз, починаючи з 17 червня, почніть приводити статут згідно з новим законом.

NB: Попри те, що новий закон дозволяє користуватися старим, і навіть після 17 червня 2019 року ви зможете використовувати ваш статут, але, на жаль, ті положення, що не будуть відповідати новим правилам, просто будуть недійсними.

Отже, регулюємо статут до 19 червня 2019 року, перевіряємо діяльність компанії і вирішуємо, що треба урегулювати, чи може нам в цьому допомогти новий закон, і використовуємо усі його можливості.

— У підсумку можна вивести для ТОВ кілька рекомендацій. Зверніть особливу увагу на підвищену відповідальність виконавчих органів. Прийміть нові правила проведення загальних зборів. Спробуйте урегулювати порядок укладення істотних угод та угод із зацікавленістю. Доповніть статут положенням про конфіденційну інформацію, щоб зняти з директора певну відповідальність. Створіть наглядову раду. Та зверніть увагу на обмеження в питанні виплати дивідендів, — радить юрист.

Ольга Кромченко, gh.in.ua