У фазі 6-го листка кукурудзу треба забезпечити достатньою кількістю доступних поживних речовин, зокрема азотом. Це важливо, тому в цей період листя інтенсивно піднімається, формується стовбур і цей процес триває до кінця цвітіння.

 

Найактивніше кукурудза розвивається у період від 6 до 12 листків, а потім формується кількість «ярусів», від яких залежить майбутній урожай. При цьому базове збагачення азотом слід проводити на фазі 6-8-го листка, адже пізніше його внесення вже не впливатиме на урожай. Адже тимчасовий дефіцит азоту для кукурудзи призводить до зменшення кількості родючих квіток на стовбурі.




При внесенні добрив для кукурудзи необхідно враховувати тип гібриду. Зокрема, гібриди інтенсивного типу використовують ґрунтові ресурси протягом усього вегетаційного періоду, але на фазі росту їм потрібен постійний доступ до азоту, тому азотні добрива вносяться системно з врахуванням системи загального дозування.

NB: При розрахунку загальної дози, на яку варто орієнтуватись аграріям, буде корисна формула:  DN = (PxNj) —Nmin, де DN — загальна доза азоту (кг/га), P — урожай зерна (т/га), Nj — поглинання одиниці азоту (кг/т).
Наприклад, кукурудзі потрібно 20-30 кг N, Nmin — вміст мінерального азоту (кг/га), наприклад, 70 кг/га. Таким чином формула може виглядати так: DN = (10×23) -70 = 230-70 = 160 кг/га.

При цьому потрібно зважати на родючість ґрунту, адже родючі ґрунти потребують менших доз азоту. Якщо аналіз ґрунту не проводився і природній вміст азоту не було визначено, необхідно оцінити його вміст, який може коливатись у діапазоні від 30 до 100 кг Н/га і залежить від типу. Великий вплив мають листкові попередники та збагачення поля гноєм восени. При такому попереднику, як збіжжя, вміст азоту може бути нижчим. Рослини краще споживатимуть добрива, якщо вони будуть максимально доступними для кореневої системи. Тому гранули добрив повинні розчинитись, а речовина проникнути на глибину до 35 см, адже коли рослини входять в 6-у фазу листя, у них розвивається коренева система і вони починають інтенсивно вбирати поживні речовини. Тому слід враховувати стан зволоженості ґрунтів, адже вносити добрива в суху землю немає сенсу.

Однак строки внесення добрив не варто особливо відтерміновувати, адже на пізніших термінах кукурудза може зазнати опіків. Тому азотне добриво завжди використовується на сухих рослинах, але не на сухому ґрунті і переважно до дощу.



Що стосується самих добрив, то на посівах кукурудзи можна використовувати нітрат амонію, нітро-крейду, тобто аміачно-нітратні добрива (NH4NO3) і сечовину, тобто амідну форму (NH2) азоту.

Залежно від типу добрива спосіб застосування варіюється. Зокрема, гранульовані добрива можна висівати рядами, тоді ймовірність попадання гранул на рослину менше. Рідкі добрива використовуються максимально близько до рослин. Водночас під впливом сонця і високих температур азот з форм аміду (NH2) і амонію (NH4) легко перетворюється в аміак (NH3) і виходить в атмосферу. Коли він сухий, відбуваються менші втрати азоту з аміачно-нітратних добрив, ніж з амідних добрив. Також швидка реакція аміаку відбуваються, коли рН ґрунту вищий.

NB: Застосування азотних добрив у фазі 5-6 листків позитивно впливає на кількість зерен в качані, оскільки саме в фазі 5-го листа починається формування качана.

Використовуючи рідкі добрива, обприскування проводять ввечері, коли температура нижча. Концентрація розчину для кукурудзи повинна становити 6% (6 кг добрива на 100 л води).

У той же час вводять мікроелементи: мідь (вирощування без гною), цинк, бор тощо в концентрації 5% (5 кг добрива в 100 л води), який забезпечує рослину мікроелементами і захищає від опіків. При цьому мікроелементи також можуть бути успішно внесені і трохи пізніше — на сьомій стадії листа кукурудзи.

Підготувала Ірина Шевчук