Розвіювання міфів українського агросектору. Ризики та можливості агровиробництва. Що потрібно для того, щоб інновації в українському агросекторі запрацювали?
19-20 вересня відбулась IX Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (#LFM18), організована асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та агентством UCABevent.
Власники великих компаній, міжнародні виробники та експерти підкреслюють, що український сектор живе, розвивається і дійсно є вагомим драйвером економіки, не зважаючи на всю нестабільність українського ринку та законодавчу недовершеність. Так, Україна не готова сьогодні задавати тренди світовому агробізнесу, однак беззаперечним залишається той факт, що потенціал українського агросектору неоціненний. Чи не всі виробники наразі зацікавлені у сталих зрозумілих «правилах гри», захищеності свого бізнесу, впровадженні інновацій та технологічних рішень і реформі ринку землі.

Розвіювання міфів українського агросектору

Державна підтримка має бути. Однак іноді краще, аби чиновники не втручались.

— Що стосується підтримки держави, то вона, звичайно, потрібна. Але у випадку з Україною згадуються слова Рейгана, який говорив про 9 найстрашніших слів по-англійськи це: «Я з уряду і чим я можу допомогти?» Ми завжди їм говоримо одну річ: «Дякуємо. Ваша допомога нам не потрібна. Головне — не заважайте!», — говорить Міністр економічного розвитку і торгівлі України 2014-2016 рр. Айварас Абромавічус. — Наразі державна підтримка майже повністю відсутня. Коли ми подивимось на країни ЄС, а це — 174 млн га, то субсидія на аграрний сектор становить 59 млрд євро. У моїй рідній Литві — 3 млн га, і дотації з бюджету ЄС становлять 675 млн євро. 

Що ж ми бачимо в Україні? Тут державна підтримка складає 6 млрд грн. Саме стільки (наскільки я знаю) передбачено у державному бюджеті цього року на підтримку сільського господарства, але 4 млрд грн піде на тваринництво. І ми знаємо про те, що великі крупні компанії забирають практично все.

За експертними підрахунками держава Україна має виділяти на підтримку сільського господарства не 6 млрд грн на рік, а 10 млрд євро на рік А. Абромавічус

Крім того, в країнах ЄС основна маса підтримки йде в розмірі 20-50 тисяч євро у одні руки. Дуже великі субсидії не перевищують 2% від загального бюджету. Дійсно, держава має захищати саме дрібні і середні господарства, а великі господарства самі собі дадуть раду, головне їм не заважати.

Айварас Абромавічус, Міністр економічного розвитку і торгівлі України 2014-2016 рр., співвласник компанії “Агро-Регіон”

— Тобто, якщо держава не здатна допомогти, так як це роблять у США, ЄС і т.д. — тоді не заважайте, — вважає Айварас Абромавічус.

Не потрібно придумувати унікальний український досвід.

— Ми можемо багато вчитися у Європи. Я абсолютний адвокат, аби копіювати досвід Швеції, Литви, Польщі і не придумувати українського шляху — тому що на даний момент я не бачу жодної країни, яка б хотіла копіювати те, що робить Україна, — підкреслює Айварас Абромавічус.

Реформа ринку землі. підсилення переваг чи їх руйнування.




— Те що зараз пропонується урядом, пропонувалось ще тоді, коли я був Міністром. Памятаю, були випадки, коли я заходив у нарадчу кімнату і мені говорили щось подібне до цього: «200 га фізичним датуємо максимум». Я запитую: «Чому саме 200?» І мені відповідають: «Це найбільше поле в Україні». А я кажу, в Литві є поля і по 500 га, очевидно, в Україні є ще більші. І тут постає питання, якого рівня спеціалісти, які сидять на Грушевського, вирішують все. І це не правильно. Адже реформа ринку землі для України — одна з найголовніших. І це великі можливості для нас всіх. Це можливість убезпечити бізнес раз і на завжди, тому що наразі ми всі залежні від оренди, від пайщиків, створюються якісь незрозумілі дані.  А якщо буде відкритий прозорий ринок — то буде чесна прозора конкуренція і достойна ціна на землю, —говорить Айварас Абромавічус.Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції:Мені приємно, що організатори LMF зробили такий фокус на технологіях, інноваціях і все що з цим пов’язано. Я дуже з багатьма речами, які говорив Айварас погоджуюсь повністю. І коли ми говоримо про більше залучення інвестицій (прямі іноземні інвестиції та внутрішні інвестиції): Що потрібно робити, щоб наш внутрішній виробник теж більше інвестував? Щоб інвестував у технології, будував нові ферми?. Зрозуміло, що потрібна стабільність політичного середовища (законодавчого середовища). Це раз. Але має бути середовище сприятливе для усіх цих інновацій та інвестицій. У якому сенсі? Завдяки державним програмам підтримки  – мають бути імпульси, або механізми, які б надавали виробникам і компаніям можливість більше впроваджувати інвестиції.  Варто підкреслити і експортну орієнтацію. Так, ми забезпечуємо себе продуктами харчування, але при цьому дійсно, наш сектор надзвичайно експортно орієнтований. Тому мова йде про відкриття нових ринків, перехід від експорту виключно сировинної продукції до експорту технологій та технологічних рішень. Тут важлива наука і нові технології. Зрозуміло, що довготривалі інвестиції неможливі, якщо у тебе немає впевненості у праві власності на ресурси, у тому числі на землю. Чому зараз всі говорять про ринок землі, як можливий поштовх великих і малих інвестицій? Ми напрацьовуємо ці фінансові інструменти та можливості для того, щоб – коли прийде час, в політичному сенсі, це рішення було прийнято. Ринок землі буде запущений. Я в це вірю. Він буде з обмеженнями. Бо так має бути для країни, яка захищає свої національні інтереси в економіці.

Що потрібно для того, щоб інновації в українському агросекторі запрацювали?

На думку президента УКАБ, генерального директора компанії «ІМК» Алекса Ліссітси, 80% інновацій в українському агросекторі сфокусовано на проблемі як запобігти хабарництву та крадіжкам.

Алекс Ліссітса,президент УКАБ, генеральний директор компанії «ІМК»
  • Виробники засобів виробництва можуть чітко описати переваги додаткових інноваційних рішень та їх завищену ціну.
  • IT розробники частково відірвані від аграрного середовища пропонують рішення, які ще більше ускладнюють бізнес.
  • Рівень освіти трактористів, доярок тощо не відповідає рівню технічних інноваційних рішень сьогодення, які пропонує запровадити керівництво.
  • Відсутність наукових розробок та незалежних технологічних консультантів.

— Для якісного стрибка і ефективного запровадження інновацій в агросекторі необхідні кардинальні зміни в аграрній освіті і науці, радикальна реструктуризація бізнес-процесів та систем менеджменту в агробізнесі, повний перегляд трудового законодавства і відкриття доступу для кваліфікованих кадрів з-за кордону, налагодження нових ринків збуту шляхом укладення нових торгових угод й перегляд існуючих та залучення прямих іноземних інвестицій в сектор через продаж активів і землі, — наголосив Алекс Ліссітса.


Агро R&D. Інновації як виклик

На думку засновника та генерального директора компанії «Horsch» Міхаеля Хорш, нам варто говорити в першу чергу про рівень плати за оренду землі в Україні, яка була 20 дол./га 15-20 років тому чи 100 дол./га 10 років тому, а зараз становить 150-200 дол./га.

Міхаель Хорш, засновник та генеральний директор компанії «Horsch»

— Конкурентну перевагу на ринку отримає той, хто зможе більше заплатити за оренду землі. З-поміж інших чинників, підвищення вартості оренди вказує на те, що сільське господарство стало більш професійним. Якщо холдинг має багато гектарів, але поганий менеджмент, то стане банкрутом вже завтра. Так само і фермерські господарства, які не використовують сучасні технології — програватимуть, — підкреслює Міхаель Хорш.

Ключові поінти 25-річного досвіду компанії «Horsch» в Україні:

  • Врожайність зросла майже вдвічі
  • Навички управління значно покращилися
  • Клімат змінився більше дощу в травні та червні
  • Змінилися сівозміни більше кукурудзи та сої

Але:

  • Рівень гумусу знижується через 90 років знизиться від 6% до 2%.
  • Рівень Р/К все ще дуже низький
  • Недостатньо кваліфіковані трактористи і механіки
  • Оранкові корпуси.
  • Високі витрати на ремонт (сьогодні у багатьох великих господарствах поєднується старе і нове покоління машин. Багато машин надмірно використовуються). Вартість ремонту становить понад 150 дол./га

Дослідження і розробки «Horsch» в Україні:

  • Допомога клієнтам знайти «найкращу практику» за їхніми умовами.
  • Пробуємо отримувати машини з найвищою вартістю перепродажу після 5 років.

Допомога клієнтам краще організувати свої ферми в галузі агрономії, логістики та лідерства.

Витрати на володіння технікою:

Найкращі великі ферми ЄС/Америка Україна
Середній трактор 400-500 НР 3000 га 8000 га
Середній комбайн 4000 га 10.000 га
Середній SF обприскувач 80.000 га 150.000 га
Нова вартість техніки 1000 дол./га 700 дол./га
Вартість ремонту 50 дол./га 150 дол./га
Середні інвестиції за рік 100 дол./га 50 дол./га

 

NB: «Майбутнє  цифрове! Найкращий шанс має той, хто вміє опрацьовувати великі обсяги даних та застосовувати свій (український) унікальний досвід»,  М. Хорш.

 

«Сьогодні надзвичайно важливо впроваджувати ефективні технології, тестувати їх. Адже наш час це останній коридор технологічних рішень. Без них агро не буде розвиватись. Мій дідусь казав: «Ми фермери, які повинні поводитися як бізнесмени!», генеральний директор «NovAmerica» Фабіо де Резенде Барбоса.

Прикладом успішної української компанії, яка вміє застосовувати найкращі світові практики вже сьогодні можна назвати Agricom Group

На IX Міжнародній конференції виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник презентував впровадження технології штучного інтелекту інформаційну систему TARANIS, яку компанія вже застосовує на своїх полях.

— Це ізраїльська технологія, яка показує аналіз сходів, забур’яненість шкідників… Це дає мені прямо зараз з допомогою свого телефону отримати швидкий фітбек на всіх ділянках полів і надалі приймати необхідні рішення, — відзначає Петро Мельник. — На впровадження ми витратили близько 1 місяця та 100 тисяч доларів. І вони себе вже окупили. У нас немає проблем з логістикою, прогнозами погоди (точність системи просто вражає). Якщо ми бачимо, що буде дощ, то можемо перегнати комбайни з одного поля на інше, і не мати простоїв.

R&D VS CORPORATE VENTURE: унікальний шлях українського агробізнесу

Засновниця та керівник Agrohub Юлія Порошенко вважає, що перший крок, який ви маєте зробити подивитись чи існує уже на ринку правильне рішення вашої проблеми/питання. Якщо ж потрібної розробки немає тоді варто чи розробляти її всередині компанії, чи віддавати на аутсорс.

При цьому чимало експертів наголошують, що, вкладаючи значні кошти в розробку, є шанс зекономити і використати уже існуючу технологію, підлаштовуючи її під свою компанію/бізнес.

Також не потрібно сліпо впроваджувати розробки з-за кордону, бо іноді інновації Нідерландів, США, Швеції і т.д. не спрацюють в іншій країні, бо не враховано локальну складову.



Також підкреслимо, що перед тим, як почати застосовувати технологію потрібно її спробувати на невеликій ділянці (побачити результат і вже потім застосовувати для усієї компанії).

Юлія Порошенко, засновниця та керівник Agrohub

Лайфхаки від Юлії Порошенко (Agrohub):

  • Використовуйте дослідження та оцінюйте уже існуючі рішення. Адже є варіант, поки ви будете розробляти якісь системи/технології (вкладаючи в це фінанси) на ринку може з’явитись набагато кращий відповідник. Світ надто швидко змінюється!
  • Якщо ви запитаєте своїх співробітників про челенджі компанії то вони на 85% дадуть вам відповіді на ці питання. Більше того, у 85% випадків вони самі знають, що потрібно робити чи змінювати. А у 70% випадків мають необхідні знання для того, щоб вирішити проблему.
  • Перед тим як купувати і застосовувати технологію переконайтесь, що ваша компанія та менеджмент до цього готові. З досвіду, можна сказати, що у більшості випадків застосування технологій це не проблема фінансів, а неможливість їх застосування у повній мірі (досить часто тільки 10% застосування).
  • Ваші працівники повинні бути мотивовані і вміти застосовувати технологію. Не шкодуйте вкладати кошти в навчання, отримання відповідних навичок менеджменту. Тільки так можна отримати бажаний результат.
  • Формуйте корпоративну інноваційну культуру впровадження і застосування нового. В ідеалі потрібно, аби був KPI, який буде прив’язаний до компенсацій. Якщо людина ініціює проекти, придумує нові рішення, пробує нове, навчається, то компанія повинна його підтримувати і фінансово стимулювати.

NB: Не бійтесь допустити помилку. Краще спробувати, ніж ніколи не удосконалити свої вміння та результати.

  • І ще одне…

Є дуже велика різниця між тими компаніями, які впровадили BPM (опис бізнес процесів), і які не зробили цього. Це чіткий алгоритм дій та процесів компанії, який включає в себе ризики, контроль, відповідальних.

Будь-яка технологія має чітко бути скоординована за бізнес-процесом. Якщо у вас є технологія «X» (приміром, внесення пестицидів на певну ділянку поля, а у вас цього пестициду немає на складі то ефективність буде рівна нулю).

Універсальна управлінська схема ведення агробізнесу на прикладі «VELCOURT»

Технічні інновації компанії: незалежні дані

  1. Щоб забезпечити оптимальні результати менеджери повинні бути у курсі останніх глобальних подій.
  2. Дані широко використовуються в усьому світі, але враховують інтелектуальну власність.
  3. Єдина компанія, яка пропонує доступ до власного незалежного R&D.
  4. Вільна від комерційних упереджень
  5. Основною метою є оптимізація прийнятих рішень, використання даних, яким можна довіряти.
  6. Дозволяє купувати матеріали за кращими світовими цінами.

Ключові поінти від «Velcourt»:

  1. Працюйте як партнер для вашого клієнта та визначайте індивідуальні вимоги до бізнесу та с/г.
  2. Ваша компанія настільки ж хороша, як люди, яких ви наймаєте інвестуйте в них, щоб створити відповідальних професійних фермерів.
  3. Створюйте вимірювані детальні плани та бюджети, щоб максимально підвищити рентабельність.
  4. Важливий постійний порівняльний аналіз.
  5. Внутрішні дослідження та розробки забезпечують технічну та комерційну перевагу.
  6. Тестування та прийняття нових технологій гарантує, що не буде втрачених можливостей.

У пошуках оптимального розміру: міжсекторальний досвід (короткі цитати)

— Питання масштабів — для нас, першочергово, це питання ефективності. Спочатку розбирайтесь як працює індустрія, потім приймайте рішення щодо ефективності, — директор Департаменту фінансового бізнесу «Укрпошта» Артур Муравицький.

— На жаль, компанії, які у нас в країні створили справжні системи ведення бізнесу не більше двох десятків. Зважайте на ріст, розміри та ефективність, — директор департаменту розвитку корпоративного бізнесу «Credit Agricole Bank» Олексій Ступак.

— Варто звертати увагу на ефективність менеджменту компанії та використання інструментів, які відповідають розміру фірми. Досить часто, ми можемо побачити ситуації, коли фермер накупив обладнання (трактори, машини), які він потім не використовує. Тобто він переплачує і не може отримати нормальну собівартість. Також досить часто агровиробники взагалі не цікавляться питаннями страхування та хеджування. А потрібно розуміти, що сільське господарство — це бізнес під відкритим небом. Компанії активно залежать від примх погоди та природи. Повинні застосовуватись інноваційні прагматичні рішення, — відзначає керівник з розвитку продовольчого та сільськогосподарського бізнесу у регіоні Європа, Близький Схід  та Африка «Swiss Re Corporate Solutions» Олександр Артюшин.

Зміна клімату як фактор підвищення ризиків

— У червні 2018 року було зафіксовано 118 історичних температурних рекордів. Зараз ми уже у вирі глобальної зміни клімату, — підкреслює начальник департаменту корпоративного страхування «ІНГО Україна» Сергій Кривошеєв.

Що нас чекає?

Глобальне потепління викликає інші природні явища:

  • Очікується зростання частоти інших екстремальних погодних явищ, таких як град, сильні вітри та проливні дощі в окремих регіонах Європи.
  • Нещодавнє дослідження встановило збільшення подій граду з градом більш ніж 2 см в діаметрі в Центральній та Південній частинах Європи протягом останніх 4-х десятиліть.

NB: Цифри свідчать: 93% усіх подій у світі в 2017 році були стихійними лихами.

320 млрд доларів США – макроекономічний вплив, який робить 2017 рік найдорожчим в сенсі природніх катастроф.

1 млрд доларів США – оцінюються втрати для сільського господарства в Європі. Вчені вважають, що літні посухи із високими температурами будуть відбуватися частіше внаслідок #climatechange

УКРАЇНА

Втрати врожаю внаслідок несприятливих погодних умов в Україні може становити від 20% до 70%, основною причиною цих втрат є посуха (особливо на Заході і Півдні країни).

Посуху 2017 року називають найсильнішою за останні 10 років. За даними експертів, площа охоплення посухою становила 60% під ранніми зерновими і близько 50% під кукурудзою і соняшником. А під пізніми культурами (соняшник, соя і кукурудза) зволоження метрового шару ґрунту було одне з найгірших за останні 10 років.

NB: У 2017 році в Черкаській області градом було знищено 7 тисяч га посівів с/г культур.

Основні види ризиків:

  • «Заморозок» (страхова виплата 1 648 836 грн озима пшениця, площа поля 1 194 га, Черкаська область)
  • «Вимерзання» (страхова виплата 55 209 грн озимий ріпак, площа поля 28 га, Харківська область).
  • Пошкодження елеватора внаслідок буревію, снігопаду і т.д.

Отож, якщо ви хочете бути «на хвилі», ефективно вести свій бізнес і приймати правильні управлінські рішення ви повинні створити ефективну систему ведення бізнесу, побудувати корпоративну культуру лояльну до інновацій та завжди бути у курсі глобальних змін, тоді навіть примхи погоди вам не будуть загрозою.

Ірина Прохорчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram