За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 вересня №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» з 5 вересня по 4 жовтня проводилася інформаційно-роз’яснювальна кампанія про неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин. А з 5 жовтня в Україні згідно розпорядження №649-р контролюючі органи розпочали комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення. Відтак начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області Наталія Бойко розповіла на що потрібно звернути увагу роботодавцям, аби уникнути штрафів.

Чи може ДФС перевіряти трудові відносини?

— Наслідком незадекларованої праці є несплата податків. Тому ДФС не лише може, але й зобов’язана проводити такі перевірки. Спеціальна норма Податкового кодексу України (а це глава 8) нам каже, що фактичні перевірки, які здійснюються без попередження особи, проводяться за наявності та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення законодавства, дотримання якого покладено на ДФС, у разі наявності та/або отримання в установленому порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів/зарплати без сплати податків, а також у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушень роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Далі. Перевірки за розпорядженням №649-р ДФС проводить спільно з іншими контролюючими органами, а отже ми маємо всебічну інформацію про діяльність кожного платника ще й від колег, — зазначила Наталія Бойко.


Кого перевірятимуть?

— Ми постійно кажемо, що більшість інформації про ризики ми отримуємо для доперевірочного аналізу власне від платників. Це, наприклад, звіт з ЄСВ, форма №1ДФ, де відображається вичерпна інформація про найманих працівників. Найбільш ризиковими сферами діяльності щодо використання неоформленої зайнятості є сфера послуг (готельний, ресторанний бізнес, перевезення вантажів та пасажирів), громадське харчування, торгівля, будівництво, охоронна діяльність, сільське, лісове, рибне господарства, — наголосила Наталія Бойко.

Що треба знати про перевірку і перевіряючих:

  1. Фактичну перевірку проводять двоє і більше посадових осіб ДФС. Одна особа не може робити фактичну перевірку.
  2. Перевіряючі зобов’язані пред’явити: копію наказу про проведення перевірки, оригінал направлення на перевірку та документи, що посвідчують особу кожного з них. Не пред’явлення перевіряючими будь-якого з перелічених документів, або пред’явлення документів, оформлених з порушенням є підставою для недопущення посадових (службових) осіб до проведення перевірки.
  3. Перед початком проведення фактичної перевірки перевіряючі повинні зробити відповідний запис про перевірку в Журналі відвідання суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами/Журналі реєстрації перевірок.

Які документи перевірятиме ДФС?

Зі слів Наталії Бойко, відповідно до п.80.6 статті 80 Податкового кодексу під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці.



Зокрема перевіряються:

  • штатний розклад і наказ про його затвердження, зміни;
  • книги обліків наказів, руху трудових книжок;
  • кадрові накази й накази по основній діяльності;
  • табелі обліку робочого часу;
  • трудові договори (контракти), зміни і доповнення до них;
  • трудові книжки працівників і вкладиші до них;
  • повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, наказ (розпорядження) і заява про прийняття на роботу;
  • цивільно-правові договори;
  • документи, що підтверджують нарахування й виплату заробітної плати, авансу, індексації, відпускних і інших нарахувань працівникам;
  • податкова звітність та звітність з єдиного внеску;
  • інші документи, пов’язані з предметом перевірки.

Варто враховувати, що для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин роботодавця з працівником, який здійснює трудову діяльність, у такого працівника можуть попросити пред’явити документи, що посвідчують особу або інші документи, які дозволять ідентифікувати особу (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

NB: Якщо платник має декілька об’єктів (місць фактичного провадження діяльності), вони перевірятимуться всі і одночасно.

Як правильно прийняти працівника на роботу?

Алгоритм дуже простий: укласти договір видати наказ повідомити ДФС а вже потім допустити працівника до роботи. Незважаючи на дію відповідної норми понад три роки та значну роз’яснювальну роботу ДФС, допуск до роботи найманих працівників без оформлення трудових відносин залишається типовим порушенням.

Але ж є відповідна норма Кодексу законів про працю, є постанова Кабінету міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

— Оскільки із перевірками ми отримуємо багато запитань з цього приводу, ще раз зупинюсь на питанні допуску працівника до роботи та поданні повідомлення. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в установленому порядку, — зазначила податківець.


Повідомлення ДФС подається:

  • засобами електронного зв’язку з використанням ЕЦП відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
  • тільки на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж з 5 особами.

Повідомлення подається:

  • за працівників – резидентів, прийнятих за трудовим договором;
  • за працівників – нерезидентів, прийнятих за трудовим договором;
  • за працівників – сумісників (зовнішніх і внутрішніх).

Не подається повідомлення:

  • за осіб, що надають послуги за ЦПД;
  • за практикантів та стажистів (без укладання трудового договору).

— Звертаємо увагу підприємців – платників єдиного податку на те, що за нормами Податкового кодексу України у платників єдиного податку 1 групи не може бути найманих працівників; 2 групи — не більше 10 працівників без врахування мобілізованих та тих, хто перебуває у декретній відпустці, та 3 і 4 груп — без обмежень. Ще одне, що роботодавці зазвичай не враховують: ЄСВ (22%) нараховується на заробітну плату найманих працівників — пенсіонерів; ставка ЄСВ щодо найманих працівників ФОП — осіб з інвалідністю — 22%, а не 8,41%, як це неправильно застосовують деякі підприємці, — наголосила Наталія Бойко.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram