Для кукурудзи зимові жнива не рідкість. Деякі агровиробники не те, що не вважають це проблемою, але й переконані, що пізній, а той зимовий збір дозволяє за морозної погоди отримати зерно з меншою вологістю. Але за такого пізнього збирання та вологої осені качани уражуються хворобами, що негативно впливає на якість зерна та його зберігання. Згідно даних Мінагрополітики, на сьогодні залишається необмолоченою кукурудза на 0,5 млн га площ. Водночас, по усіх регіонах простежуються зниження температури та опади у вигляді дощу та мокрого снігу. В період дозрівання кукурудзи і особливо при зберіганні качанів і зерна значної шкоди завдають хвороби, серед яких найбільш поширеними є нігроспороз, фузаріоз, червона і сіра гнилі. Діагностуйте вчасно!

Синюватий відтінок на качанах? Що це?

У дощову та вологу осінь кукурудзу уражує нігроспороз, який поширений повсюдно, де вирощують кукурудзу, але особливо шкодить у південних областях.

Читайте: Через опади більше 10% врожаю і досі в полі

Проявляється у період достигання кукурудзи, на початку воскової стиглості зерен і аж до збирання, особливо у дощову і вологу осінь. Ураженість качанів хворобою в середньому коливається в межах 2-4%, в окремих осередках 6-8%.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на качанах, репродуктивних бруньках, інколи на листкових піхвах і стеблах. В місцях ураження стебло набуває брудно-сірого забарвлення і має синюватий відтінок. Згодом уражена тканина стебла розмочалюється, серцевина стає трухлявою. Під епідермісом помітне скупчення спор у виді чорного сажистого нальоту.

Уражені качани, як правило, легкі, недорозвинуті; стрижень у них пухнастий, тьмяного, злегка сіруватого кольору із синім відтінком внаслідок утворення в ньому спороношення гриба, легко розщеплюється вздовж і розламується впоперек, розпадаючись на окремі пучки волокон. Незначне ураження виявляється в розмочалюванні основи стрижня і потемніння зернівок в нижній частині качана.

Зерно щупле, без блиску, тьмяного або буруватого кольору. Ряди зерен розміщуються на стрижні нещільно, зернівки легко вдавлюються в стрижень і легко розтираються на сірувато-буру масу. Зернівки мають понижену життєздатність. Біля основи качана помітні чорні скупчення спор. Вони виявляються і на зернівках, у місцях кріплення їх до стрижня. Інколи такі купки спороношення патогена утворюються на сухих обгортках біля основи качанів і на піхвах листків.

 

 Щоцікаво, інтенсивне ураження рослин нігроспорозу відбувається на пізніх посівах кукурудзи. Сприяють розвитку хвороби низька агротехніка вирощування, механічні пошкодження на рослинах, викликані градом, шкідниками (особливо бавовниковою совкою та кукурудзяним метеликом), технікою, страховими гербіцидами, пізні строки збирання культури.

NB: Шкідливість хвороби полягає в тому, що за умов інтенсивного розвитку хвороби ураженість качанів може сягати до 50% і більше.

Такі качани не мають цінності: насіння з них при проростанні сильно пліснявіє, має знижену схожість, проростки його відмирають до появи на поверхні ґрунту.

NB: Уражене зерно, обгортки, листкові піхви є токсичними і не придатними в якості корму для тварин.

Уникнути захворювання можна, якщо дотримуватись вимог технології вирощування кукурудзи у певній ґрунтово-кліматичній зоні, своєчасний і якісний захист посівів кукурудзи від шкідників, збирання урожаю в стислі оптимальні строки.

За підвищеної вологості качани уражуються також і фузаріозом

Хвороба поширена скрізь, де вирощують кукурудзу, особливо в районах надмірного зволоження. Захворювання проявляється на качанах кукурудзи в період молочно-воскової стиглості й може продовжувати свій розвиток і під час їх зберігання за підвищеної вологості.

          

Фузаріоз качанів. Розвиток хвороби на післяжнивних рештках.

Сприяє розвитку фузаріозу на качанах висока вологість повітря в період воскової і повної стиглості зерна і збирання врожаю.

NB: Більш інтенсивно уражуються фузаріозом качани з нещільною обгорткою, ніж качани зі щільно прилеглою. На перестояних посівах кукурудзи у гібридів, у яких качани на стеблах стирчать вверх, захворювання розвивається швидше, ніж у гібридів, у яких качани звисають на стеблах вниз. У останніх крапельна волога через обгортки майже не попадає на насіння.

Фузаріоз є надзвичайно шкідливою хворобою, яка спричиняє значні втрати врожаю і суттєво знижує його якість. За інтенсивного розвитку хвороби уражується більш, ніж 60% качанів на рослинах. Уражене насіння кукурудзи втрачає схожість, а насіння із здоровим зародком дає слабкі ростки, які звичайно гинуть, не досягнувши поверхні ґрунту. Насіння кукурудзи дуже уражене фузаріозом, не утворює сходів, а якщо зародок не пошкоджений, воно проростає із запізненням, утворює слабкі паростки, які часто гинуть до виходу на поверхню ґрунту. Необхідно зауважити, що частина зернівок у хворому качані, які розташовані на достатній відстані від фузаріозного осередку без видимих зовнішніх ознак ураження є часто інфікованими.

Хвороба продовжує розвиватися при зберіганні качанів, якщо вони мають вологість 18% і більше й за недостатньої аерації в приміщенні.

 

Основними заходами захисту є дотримання сівозміни, видалення хворих качанів, зяблева оранка з глибоким загортанням подрібнених післяжнивних рештків кукурудзи в ґрунт, знезараження насіння; своєчасне проведення заходів проти бавовникової совки і кукурудзяного метелика, своєчасні поливи кукурудзи при зрошенні, що обмежують розвиток білі, збереження качанів при оптимальній температурі, вологості і аерації.

NB: Гриб виділяє в уражені тканини мікотоксини – фумонізіни, які є канцерогенними для людини і тварин. Тому обов’язково варто здійснювати контроль за вмістом мікотоксинів перед закладкою насіння на зберігання.

Коли зерно червоно-коричневого кольору…

То ваш врожай уражений червоною гниллю. Хвороба проявляється у фазі молочно-воскової стиглості і починається з верхівки качана, на якому з’являється яскраво-рожевий наліт, що поширюється на весь качан. Обгортки щільно прилягають до качана, набувають червоно-цеглястого кольору. Уражені зернівки також забарвлені в червоно-коричневий колір, стають крихкими. Всередині них утворюються порожнини, які повністю заповнені грибницею патогена. При більш ранньому ураженні зернівки у качанах не формуються, а стрижні їх руйнуються.

 

NB: Червона гниль відрізняється від фузаріозної гнилі качанів тим, що розвиток хвороби охоплює весь качан, а не окремі його частини. Заселеність качана патогеном не залежить від наявності на ньому механічних пошкоджень, викликаних шкідниками.

 

У фазі воскової та повної стиглості, особливо при затягуванні збирання врожаю у вологі роки, хвороба проявляється також на стеблах у вигляді бурих міжвузлів і солом’яно-червоного їх забарвлення. На поздовжньому розрізі стебла виявляється уражена серцевина, яка має рожево-червоне забарвлення. В місцях ураження спостерігається ламкість стебел. Уражуються і корені рослин, які загнивають і набувають червонувато-цегляного забарвлення.

Шкідливість хвороби полягає в тому, що уражені зернівки не дають сходів і повністю руйнуються. Уражені качани не зберігаються. Вони мають велику гігроскопічність і швидко пліснявіють. Крім того, гриб виділяє в уражені органи рослин отруйні токсини.

У низинах та ще й у вологі роки часто посіви кукрудзи уражуються сірою (головчастою) гниллю. Хвороба широко поширена в посівах кукурудзи. Інтенсивне ураження рослин відбувається у вологі роки, особливо у низинних ділянках поля.

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на качанах кукурудзи на початку молочно-воскової стиглості у вигляді густого сірого нальоту, який спочатку виявляється у верхній частині качана, потім він поширюється між рядами зернівок і вкриває всю його поверхню. Уражені зернівки набувають бурого забарвлення, втрачають блиск і легко кришаться, розтираються. У центрі ураженого качана грибниця має більш світліше забарвлення і більш притерта до поверхні зернівок, а з країв вона пухка, товста, але розріджена, має темно-сіре забарвлення.

Обгортки уражених качанів також пронизуються гіфами гриба і щільно прилягають до його поверхні, погано відокремлюються від них.

 

Основне джерело інфекції – уражені рослинні рештки, на яких зберігається патоген у формі грибниці та спорангіїв. Заражене насіння в поширенні інфекції великої ролі не відіграє.

  Шкідливість хвороби полягає втому, що при ранньому ураженні кукурудзи качани залишаються недорозвиненими, насіння втрачає схожість і дуже пліснявіє під час зберігання.

В південних областях України недобір урожаю кукурудзи від сірої гнилі в середньому складає 0,1-0,5, але в окремі роки він сягає до 3-5% і більше.

Задля уникнення захворювання варто здійснювати збирання врожаю в стислі оптимальні строки, подрібнення і глибоке загортання в ґрунт післяжнивних решток кукурудзи.

Низькі температури збирання та висока вологість призводять до пліснявіння качанів та зерна

Проблеми пліснявіння врожаю найбільше трапляються у північних та західних областях Полісся, де ґрунтово-кліматичні та погодні умови часто сприяють розвиткові захворювання, яке проявляється у вигляді сіро-зеленого, темного і рожевого пліснявіння.

Якщо зерно в качані має затхлий запах цвілі – це ознака сіро-зеленого пліснявіння.

 

За інтенсивного ураження насіння покривається суцільним оксамитовим сіро-блакитним, блідо-зеленим, жовтувато-сіро-зеленим, темно-зеленим або інших відтінків нальотом, не проростає і швидко згниває. Насіння з неглибоким проникненням збудників хвороби проростає і дає сходи. Хворі рослини повільно ростуть і розвиваються, листки на них, зазвичай, в’ялі, часто всихають. Окремі уражені рослини гинуть.

Ураження зернівок кукурудзи темним пліснявінням, зазвичай, починається в місцях механічних пошкоджень їх насіннєвих оболонок і за температури не нижче 120С. Завдяки таким екологічним особливостям збудники темної цвілі не завжди витримують конкуренції з іншими грибами, які перебувають на зернівках кукурудзи.

 

Рожеве пліснявіння з’являється на зернівках з механічними пошкодженнями або уражених біллю, а потім поширюються на весь качан.

 

Інтенсивний розвиток збудників рожевого пліснявіння спостерігається при температурі 8-10°С і підвищеній вологості зерна в качанах. Заселення зернівок збудниками рожевої цвілі розпочинається за його вологості 19% і вище. Хвороба викликає загнивання зернівок, а при незначному ураженні  різко знижується енергія проростання і їх схожість, що робить їх непридатними для посіву.

Сильний розвиток цвілі качанів і зерна відбувається за відсутності вентиляції у зерносховищах, а також при потраплянні на них дощу і снігу. Уражене насіння відзначається низькою енергією проростання і схожістю, воно стає непридатним до сівби. Оскільки уражене зерно є токсичним, воно є також непридатним для згодовування худобі і птиці.

Cтупінь ураження насіння і сходів кукурудзи змінюється в залежності від цілого комплексу ґрунтово-кліматичних і погодних факторів, які складаються в період проростання насіння.

Іван Марков
кандидат біологічних наук, професор НУБіП України