Від чого захищає програма «Метеозахист»? Яка від неї користь для аграріїв? Та й взагалі: в чому різниця індексного страхування від класичного? У GrowHow.in.ua • [Як вирощувати] вже є відповіді на всі ці питання.

Останній агросезон ще раз показав: в Україні повільно, але вірно змінюється клімат. Зсуваються терміни посівів і збирання врожаю, які багато років були для аграріїв константою. Та й після посіву вгадати капризи погоди майже неможливо. Тропічні зливи — в центральних регіонах країни, посуха — на Заході. Такого раніше не було. Але аграріям потрібно бути готовим до всього. Програма індексного страхування від погодних ризиків це, звичайно, не панацея. Але користь від неї є.

«Метеозахист»: і яка ж користь?

Головний плюс цієї програми в тому, що вона безкоштовна. Це бонусний продукт компанії Syngenta. Купуєш препарати захисту рослин або насіння отримуєш запрошення приєднатися до «Метеозахисту». З огляду на кількість шанувальників продукції компанії серед українських аграріїв, не дивно, що в цьому році індексне страхування отримало півкраїни. І ще нюанс: аналогів такої програми в Україні поки що немає.

Роман Хрипко, керівник напрямку Захист від агрономічних ризиків у Східній Європі компанії Syngenta, розповів:

— Аграріям потрібен був інструмент, який дозволить убезпечити інвестиції. Всі помічають, що змінюється клімат, рухаються кліматичні зони. А останні три-чотири роки ще й падають ціни на сільгосппродукцію. Якщо раніше маржа і прибутковість були на дуже високому рівні, і аграрій міг не хвилюватися, якщо недоодержував врожай по одній культурі це покривала прибутковість по інший. То зараз, коли прибутковість становить вже не тризначні відсотки не 100-200%, як було раніше, а в кращому випадку двозначні, люди починають замислюватися про страхові програми. Плюс аграрії стають більш грамотними економічно. Починають рахувати гроші. Витрачати доводиться більше. А чим більше ти вклав, тим більше ти хвилюєшся.

Тому в 2016-му компанія Syngenta запустила пілотний проект з індексного страхування. Через три роки він охопив вже третину від усіх застрахованих посівних площ в Україні. У компанії не приховують, що це один з інструментів підтримки продажів, та сподіваються, що «Метеозахист» допоможе виховати в Україні культуру страхування.

— Наш основний меседж: інвестуй з упевненістю. Якщо будуть сприятливі погодні умови, ви отримаєте хороший урожай. Якщо будуть погані погодні умови, ніяка агротехнологія, нажаль, не врятує. Зате підсолодить гірку пілюлю страхова виплата. Нашу програму можна сприймати, як часткову компенсацію того, що аграрій витратив на товари компанії Syngenta, — наголосив Роман Хрипко.

Страхування поширюється на культури, які, за результатами опитувань, найбільше цікавлять виробників це пшениця і ячмінь, кукурудза, соняшник, соя та горох.

Індексне та класичне страхування: в чому різниця і як це працює?

Експерти жартома кажуть, що індексне та класичне страхування це як виделка і ложка. І перше, і друге допомагає нам обідати, але застосовуються в різних ситуаціях. Так і з цими видами страхування.

NB: До речі, агрострахуванням в Україні займаються всього 12-13 страхових. Це специфічна тема, яка вимагає особливої експертизи, виїзду на поля. І більшість компаній не хоче брати на себе таке навантаження.

Андрій Заріпов, експерт з питань агрострахування проекту «Розвиток фінансування аграрного сектора в Європі і Центральній Азії» зазначив:

— Традиційне страхування, це коли є обов’язковий огляд поля до прийому на страхування і є обов’язковий виїзд аварійних комісарів. Тут є прорахунок: скільки виробник втратив, і скільки він повинен отримати. Воно може включати один ризик або кілька ризиків. Індексне страхування це параметричний вид страхування, де ніхто нікуди не їде. А виплати відбуваються за фактом спрацювання певних параметрів. У нашому випадку це погодні дані з метеоточок.

Альона Гальцова, директор управління Міжнародного страхування, компанії PZU, яка страхує і за класичною схемою, і за програмою «Метеозахист», роз’яснила, як відбуваються обидва процеси.

— Почнемо з класичного поліса. Агровиробник подає запит на страхування. Потім відбувається достраховий огляд. Наш фахівець оцінювач ризику або, по-іншому, аварійний комісар, виїжджає на поле і фіксує посів. Якщо відбувається якесь ушкодження град пройшов, вигоріло, ще щось, то фермер або агроном повідомляє нас про це, і ми знову виїжджаємо і фіксуємо місце пошкодження. Між страховою і фермером йде процес постійного спілкування. Потім ми чекаємо моменту контрольного молота, коли агровиробник збирає врожай. І тільки на підставі врожаю ми проводимо складні і тривалі розрахунки, чи була нанесена шкода. На основі цих математичних розрахунків ми обчислюємо, яку суму страхового відшкодування компенсуємо виробнику, — наголосила Альона Гальцова.

З її слів, індексне страхування набагато простіше. Аграрій вирішує, що хоче стати учасником програми. Заповнює анкету онлайн, вибирає період страхування, що зазвичай становить 30 днів (період вегетації рослин). Після закінчення періоду страхова компанія збирає інформацію про погоду з метеоточок і робить розрахунки. Виходячи з показників, які отримують з моніторингу, чітко видно, яку суму компанія може відшкодувати. Через п’ять-сім днів після закінчення страхового періоду аграрій отримує гроші на розрахунковий рахунок.

Нововведення: нові регіони та захист врожаю на час збирання

У 2019-му році програма «Метеозахист» розростеться і додасть нову опцію. Фахівці також обіцяють збільшення відсотка кореляції за рахунок поліпшення якості джерела погодних даних. Якщо в 2018-му році погоду обчислювали за сітками 30х30 км, то в наступному заміряти будуть сітки 15х15 км. Це означає, що показання будуть більш чіткими.

Ще одне нововведення охоплення нових областей.

— На етапі розробки «Метеозахисту» ми попрохали  аграріїв розповісти про їх основні культури і проблеми. Серед культур вони назвали пшеницю і кукурудзу, а серед проблем посуху. У цьому напрямку ми і рушили. Перші пілотні програми були на Сході і Півдні України. У 2018-му році ми додали центральну частину країни і нову культуру соняшник. А в 2019-му приєднаємо Західну Україну. Традиційна проблема в цьому регіоні надлишкові опади у період збирання врожаю. Тому ми додаємо до програми ще й страхування від опадів. Принцип такий ти купуєш базовий пакет з двох або трьох препаратів і отримуєш захист від посухи. Якщо купуєш додатковий препарат, то отримуєш ще й захист в період збирання. Базове покриття в період збирання буде 10 доларів за гектар з можливістю збільшити до 25 доларів. Це допоможе компенсувати втрату премії за якість, що дуже цікаво для виробників пшениці. Якщо пшениця за якістю виходить не продовольча, а фуражна, то виробник втрачає по 5-10 доларів на тонні. І нашим покриттям відразу ж це компенсує, — пояснив Роман Хрипко.

Також оновиться система реєстрації в програмі. Обіцяють, що вона стане простішою та більш зрозумілою. Туди можна буде закладати додаткові ризики, індекси і додавати додаткових учасників — менеджерів і дистриб’юторів. До речі, про них.

— До нас надійшов запит з Луганської і Харківської областей з пропозицією підключати до програми дрібних фермерів. Ми впритул, face to face, працюємо з середніми і великими виробниками. А ось з більш дрібним сегментом прямого контакту у нас немає, але вони теж є нашими клієнтами. Тому ми вирішили додати в програму можливість реєструватися менеджеру-дистриб’ютору, щоб він міг підключати своїх дрібних клієнтів. Для початку налагодимо роботу з двома областями, а потім подивимося, чи вийде розширити таку систему і на всю Україну, — зазначив Роман Хрипко.

Особистий досвід

Людмила Міронова, начальник відділу матеріального постачання, ТОВ Агрофірма «Еврика» поділилась власним досвідом.

— Чесно скажу: спочатку ми цю програму серйозно не сприйняли. Але так, як крім збору інформації, від нас більше нічого не було потрібно, то подумали: а чому б і ні? Ми і так є клієнтами Syngenta купуємо у них насіння і засоби захисту рослин. Тому нам навіть не довелося міняти агротехнологію.

Підготовка даних для анкети (відомості від агрономів і фінансових фахівців) зайняла два дні, внесення їх в анкету ще години чотири. В опитувальник потрібно було внести інформацію про місцезнаходження, кількість і площі полів, яка культура на якому полі вирощується. Плюс потрібно було вибрати страховий період. Ми зупинилися на останньому саме тоді у нас спостерігається найбільша посуха. Зібрати цю інформацію нескладно вона і так є у всіх агровиробників, тому що подається в звітність, — розповіла Людмила Міронова.

У цьому році у ТОВ Агрофірма «Еврика» застрахували 2200 га соняшнику і зернових та отримали 800 тисяч відшкодування. Це 19% від вкладених грошей по зернових і 39% по соняшнику.

— Могли отримати ще 800 тисяч. Поясню, чому не отримали. Наші поля розташовані в кількох зонах це Білгород-Дністровський і Овідіопольський райони Одеської області. Погодні умови на обох ділянках були жахливі. Але метеоточка, яка збирає погодну інформацію і за даними якої потім нараховуються виплати, була розташована далеко від одної з ділянок. І вийшло, що над нею дощ йшов, а над полем ні. Звичайно, найприємніше в цій програмі, що ми за неї не платили, адже користуємося препаратами Syngenta (а це 8 млн грн для площ наших полів). Не впевнена, що ми б придбали платну програму. Але якщо пропонують, то навіщо відмовлятися?, — зазначила Людмила Міронова.

Тільки цифри

У 2018-му році індексне страхування покрило 420 тисяч га посівних площ. Ще рік тому ця цифра становила всього 100 тисяч га.

Всього в Україні застраховані 1,4 млн га. Третина програмою індексного страхування У 2018-му році програма компенсувала аграріям 29,4 млн грн страхових виплат.

За традиційним страхуванням виробники отримали тільки 5,7 млн грн виплат (у 5 разів менше).

П’ять частих питань про індексне страхування

Чому програма не охоплюють овочі та фрукти?

Тому що в цих виробництвах завжди передбачається якась система поливу крапельна чи взагалі вирощування у теплицях. І від погоди овочі та фрукти залежать не так, як зернові.

Плюс для вирощування овочів потрібні дуже маленькі площі. Два-три гектари вже вважаються великим виробництвом. Метеоточці складніше «зловити» погоду на маленькій території, ніж на великій.

Чи можна підключитися до програми, не будучи клієнтом Syngenta?

Ні.

Що дорожче: індексне або класичне страхування?

Фундаментально індексне страхування дешевше, каже Роман Хрипко. В традиційному передбачається кілька виїздів представника страхової компанії, за які теж потрібно платити. Навантаження на страхову премію, щоб покрити витрати на виїзд, фінансове резервування  це приблизно половина страхової премії. В індексному страхуванні все простіше, і тому дешевше. Навантаження на страхову премію тут практично в два рази менше.

Але чим більше параметрів ви підключаєте в індексному страхуванні, тим воно стає дорожче.

Коли починається прийом анкет на страхування?

Система для реєстрації відкривається в лютому. Подача анкет по зернових триває до квітня. А анкети по кукурудзі і соняшнику до травня.

Скільки часу йде на отримання компенсації?

Більшість виплат цього року пройшли протягом 5-7 днів після закінчення страхового періоду (це період цвітіння і першої фази наливу зерна), говорить Роман Хрипко. У середньому, за 2-3 тижні до початку збирання врожаю клієнти вже отримали гроші на розрахунковий рахунок (якщо, звичайно, настав страховий випадок).

Чому в індексному страхуванні не враховується град?

Тут все просто в світі поки що не існує приладу, який міг би оцінити скільки випало граду. Тут допоможуть тільки традиційні методи фізичний миттєвий огляд поля.

Отож, поки ви думаєте, чи боїтеся страхувати свої посіви, прогресивні фермери керують своїми збитками, а відтак мають змогу впевнено прогнозувати наступний сезон.

Ольга Кромченко, спеціально для gh.in.ua

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram