Азотні добрива при інтенсивній технології вносять у період вегетації пшениці. Застосовують їх з використанням показників діагностик живлення — ґрунтової, листкової і тканинної, а також на підставі візуальних спостережень за ростом і розвитком рослин.

NB: Доведено, що для одержання 6,0 т/га зерна пшениці в кореневмісному шарі треба мати рано навесні 160 кг/га мінерального азоту. Якщо є більш як 160 кг/га азоту, то підживлюють навесні азотними добривами лише зріджені посіви пшениці.

Три види підживлення озимини азотними добривами

І підживлення — регенеративне. Активізує відростання надземних органів рослин, пошкоджених під час зимівлі, та кореневої системи. Позитивно впливає на формування колосків в колосі.

ІІ підживлення — продуктивне. Сприяє активному наростанню фотосинтетичного потенціалу рослин, формуванню кореневої системи. Підвищує продуктивну кущистість та покращує озерненість колосу.

ІІІ підживлення — на якість зерна, позакореневе. Поживні речовини асимілюються через листову поверхню, надходять прямо в колос і зернівку, сприяють підвищеному синтезу білка. Це підживлення ефективно поєднується з обробітком посівів фунгіцидами, інсектицидами та гербіцидами.

Ранньовесняне підживлення азотними добривами дасть можливість отримати в агроценозі в середньому 22 колоски й більше завдяки заповненню верхньої та нижньої частини колоса, які зазвичай через нестачу поживних речовин залишаються недорозвиненими (редукованими).

Друге підживлення необхідно провести на ІV-V етапах органогенезу. Воно сприяє кращому росту бічних стебел, які за продуктивністю наближаються до стебел першого порядку. Доза азоту в перше підживлення складає 25-30 % повної дози внесення, а в друге — 50-60 %.

Третє (позакореневе) підживлення азотом доцільно провести у період від початку фази колосіння до наливу зерна (VІІІ-Х етапи), що збільшує тривалість активної діяльності прапорцевого листка і впливає більшою мірою на покращення якості зерна, ніж на врожайність. При цьому вносять решту 15-20 % загальної дози азоту за результатами тканинної діагностики.

Підживлення по мерзлоталому ґрунті

Догляд за посівами навесні зумовлюється умовами зимівлі та станом озимих зернових культур навесні. В ранньовесняний період проводять підживлення по мерзлоталому ґрунту — це посіви після непарових попередників, особливо тих, які розміщені після соняшнику та кукурудзи на зерно, на решті посівів — слід враховувати стан рослин та забезпеченість їх поживними речовинами з осені, але не слід повністю розраховувати на прикореневе (локальне) підживлення по завершенні весняного кущіння рослин, коли з пересиханням верхнього шару ґрунту ефективність добрив різко знижується.

NB: Такі підживлення, особливо за посушливих умов степової зони, слід проводити при першій можливості заходу агрегату в поле, коли ґрунт ще є достатньо зволоженим — як правило, це кінець березня — початок квітня.

Назар Умрихін,
завідувач лабораторії біоадаптивних технологій
в АПВ Кіровоградської ДСГДС НААН, канд. с.-г. наук;

Юрій Мащенко,
заступник директора з науково-інноваційної діяльності та розвитку експериментальної бази, завідувач науково-технологічного відділу збереження родючості ґрунтів та контролю якості продукції, канд. с.-г. наук;

Олег Гайденко,
вчений секретар, завідувач науково-технологічного відділу селекції,
насінництва і трансферу інновацій Кіровоградської ДСГДС НААН, канд. техн. наук, с. н. с.