Декого розблокували, декому забракло лімітів

За даними ДФС, станом на 1 грудня 2017 року було заблоковано 44,8 тис. ПН на загальну суму 2,1 млрд грн. Ця статистика стосується саме тих накладних, які повинні були розблокувати.

Так, до 17 січня повинні були розблокувати більш як 35 тис. ПН на суму 1,7 млрд грн. З них нерозблокованими залишились 2,7 тис. документів через відсутність ліміту на ПДВ-рахунках.

NB: Річ у тім, що виникли проблеми, наприклад, з урахуванням розрахунків коригування (РК), які зменшують зобов’язання щодо ПДВ у продавця. Підприємці стверджують, що навіть після повідомлення про розблокування таких розрахунків у підприємств стан рахунку не змінюється. Зокрема, це відбувається тоді, коли у покупця не вистачає ліміту на ПДВ-рахунку для обліку такого коригування з боку продавця. Юристи пояснюють, що для успішної реєстрації РК треба зв’язатися з покупцем і попросити його поповнити ПДВ-рахунок. Тоді реєстрація успішно завершується, — пише UBR.ua.

Водночас, є близько 9,7 тис. ПН та РК на суму 500 млн грн, блокування яких була оскаржено через комісію, але справи зупинились на рівні канцелярій.

У ДФС кажуть, що це питання буде вирішеним до середини лютого. Оскільки доводиться кожну справу розбирати вручну.

Як прискорити процес реєстрації?

NB: Юристи радять: треба телефонувати у сервіс «Пульс» і там оператору повідомити номер скарги, який треба внести в протокол для розблокування. Повідомлення через електронну пошту або кабінет платника не підходять.

Але якщо ви не встигли оскаржити рішення по своїх накладних, чи надати пояснення до 1 грудня, як пропонувала ДФС, у такому випадку вам доведеться чекати нового порядку блокування ПН, який повинен затвердити Кабмін до 1 березня 2018 року.

Яким буде новий порядок блокування?

Зміна поняття операційного дня — це одне з найважливіших нововведень.

NB: Зараз ПН можна реєструвати до 23:00, навіть у вихідні або святкові дні. Новий порядок дозволить реєстрацію тільки у робочі дні з 8:00 до 20:00. Щодо вихідних, то реєстрація в ці дні буде закритою, крім випадків, коли 15 день місяця припадає на вихідний.  

Таке нововведення має дозволити податківцям отримати більше часу для обробки усіх запитів, що надходять.

Але є загроза: перевантаження серверу буде ускладнювати доступ до кабінету платника податків.

Найважливіша частина нового документу — перевірка реальності операції і самого підприємства, яке реєструє ПН. Ця перевірка тепер проходитиме у кілька етапів:

  • спочатку система визначає за низкою критеріїв приналежності підприємства до реального сектору економіки;
  • на другому етапі проводиться перевірка операції щодо наявності скруток, тобто відповідність кодів товарів на вході і виході з підприємства.
  • на третьому етапі ця інформація зводиться для визначення ризиковості підприємства або операції (як автоматично, так і співробітниками відділу моніторингу). На цьому етапі з’являється таке поняття як «ризикована операція» і «ризикований платник». Ризикованість операції також буде визнаватися в разі виявлення ознак неможливості здійснення операції конкретним підприємством. Тут фактично, головну роль буде вирішувати людський фактор.

Так, задля розширення можливостей комісій з розгляду пакетів документів повноваження щодо прийняття документів, технологічних таблиць і їх обробку передадуть на обласний рівень. Таким чином, обласні підрозділи ДФС отримають змогу впродовж першої доби без подання додаткових документів розблокувати ПН. Якщо такого автоматичного прийняття не відбувається, то у платника залишається право подати пояснення упродовж 365 днів. Водночас, адміністративне оскарження блокування залишається на рівні центрального апарату ДФС.

Хто підпадає під категорію «нормальний» бізнес у розумінні ДФС?

Критерії оцінки ризиків платника залишилися ті ж, що були раніше: обсяги постачання до 500 тис. грн на місяць, керівник займає аналогічну посаду не більш ніж на трьох підприємствах.

Додали також таке:

  • обсяг продажів на адресу одного покупця не перевищує 150 тис. грн на місяць;
  • спробували максимально вивести з-під блокування малий і середній бізнес, який найчастіше страждав від цього.  
  • добрі шанси для реєстрації ПН матимуть компанії, у яких більш як 50% поставок за останні півроку проводились на користь неплатників ПДВ (тобто, немає ризику формування фіктивного кредиту);
  • також ті компанії, які більше половини поставок — це одна і та ж номенклатура товарів;
  • великі платники податків. Досі під моніторинг не потрапляли компанії, які заплатили більше 5 млн грн податків на рік.

До ризикованих підприємств ДФС буде відносити компанії, зареєстровані на загублені або недійсні паспорти або без відома цих осіб. Найнебезпечніший пункт, на думку юристів, якщо компанія зареєстрована за адресою, де вже зареєстровано понад 10 юросіб. Тобто, формально можуть потрапити в категорію ризикових ті, хто працює в бізнес-центрах.

Якщо підприємство визнається ризиковим, то його операції автоматично блокують. Якщо компанія вважається нормальною і у неї немає ризикових операцій — ПН реєструють.

Констянтин Симоненко